Відносини Ради Європи з Росією перебувають у центрі уваги на зборах у Фінляндії.
Понад 30 міністрів закордонних справ країн Європи беруть участь у дводенному засіданні. Воно розпочалося 16 травня в історичному залі, де 1975 року були підписані Гельсінкські угоди, спрямовані на послаблення напруженості в “холодній війні”, пише radiosvoboda.
Росія є членом Ради Європи з 1996 року, але відносини погіршилися в 2014-му. Тоді, після анексії Криму, Рада Європи призупинила право Москви на участь у голосуваннях. У відповідь Росія заморозила свої щорічні внески до бюджету Ради Європи на суму 37 мільйонів доларів.
Попри це, Москва заявляє про прагнення поліпшити відносини і твердить, що не має жодних планів виходу з організації. У заяві Міністерства закордонних справ Росії сказано, що членство в Раді Європи сприяло поліпшенню російської системи правосуддя і пенітенціарної системи.
“Росія зацікавлена в збереженні і зміцненні Ради Європи як однієї з найбільш авторитетних і респектабельних міжнародних організацій на європейському континенті”, – заявляє МЗС Росії.
Міністр закордонних справ Фінляндії Тімо Сойні заявив, що його країна намагалася знайти рішення розбіжностей з Москвою під час головування в Раді Європи. Водночас фінський міністр відзначив, що “виникнення кризи” пов’язане з діями Росії.
Раніше цього тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що країни-члени Парламентської асамблеї Ради Європи, які висловлюють готовність повернути Росію у ПАРЄ, стають співучасниками підриву Кремлем Мінських угод.
“Якщо дехто в Європі піддаватиметься на шантаж Кремля і ховатиме голову у пісок – від Ради Європи і, зрештою, від усіх європейських цінностей дуже швидко може нічого не лишитися”, – сказав Клімкін.
“В Україні мобілізація посилюється жорсткими покараннями, водії не чекали таких рішучих заходів”: повістки, ТЦК, штрафи