25 травня збіг останній термін, даний Гройсманом для початку аудиту «Укроборонпрому», однак аудит досі не розпочато – занадто багато чиновників хочуть приховати масштаб розкрадань
«Потрібно зупинити дискусії про ліквідацію «Укроборонпрому». Це просто хочуть сховати кінці в воду і не проходити міжнародний аудит», – так реагує Айварас Абромавічус, радник президента Зеленського, на ініціативу терміново ліквідувати державний оборонний концерн.
Ідею цю останнім часом усіма можливими способами активно і нав’язливо просуває екс-глава Наглядової ради «Укроборонпрому», голова парламентського комітету з нацбезпеки і оборони Сергій Пашинський. Його прізвище не раз фігурувало в гучних корупційних скандалах у сфері держзакупівель для Збройних Сил.
У 2016 році, після початку розслідування про багатомільйонні розкрадання в оборонному концерні, Пашинський відразу ж написав заяву про відставку з посади голови Наглядової ради «Укроборонпрому».
Тоді ж він вперше озвучив ідею, що концерн слід ліквідувати, але активних дій щодо втілення своєї пропозиції не здійснював – донедавна.
21 квітня після другого туру президентських виборів, коли стало остаточно зрозуміло, що у країни з’явився новий президент, буде новий уряд і парламент, Пашинський почав діяти.
Вже 24 квітня він реєструє у Верховній Раді проект закону, в якому передбачено можливість ліквідації «Укроборонпрому» як неефективної структури.
Крім Пашинського документ підписали члени очолюваного ним комітету – особливо наближені до нього Тетяна Чорновол, Іван Вінник, а також однопартійці по «Народному фронту» Андрій Тетерук, Юрій Береза, Андрій Левус.
Анонсуючи проект закону, Пашинський відразу ж категорично заявив: «Будемо звертатися до керівництва ВР з проханням невідкладно його розглянути в першу чергу». Відчувалося, що депутат мусить поспішати.
Уже в день реєстрації документ потрапляє на експертизу в Головне юридичне управління ВР. Понад те, того ж дня від парламентських юристів вимагають результатів експертної оцінки.
Цей небувалий поспіх закінчується рекомендацією юристів до ініціатора проекту детально виписати одну з умов ліквідації «Укроборонпрому» – проведення аудиту, щоб виявити винних у порушеннях.
Проте саме з цим ініціативна група депутатів не поспішає. Нинішній склад Наглядової ради концерну фактично не працює, 92% державного оборонного замовлення засекречені, що є якнайширшим полем для корупції.
Власне, це й стало однією з основних причин аудиту після журналістського розслідування про розкрадання в «Укроборонпрому». Але занадто багато задіяних у тіньових фінансових схемах людей в такому аудиті не зацікавлені.
На потоках
Сто сорок підприємств з 80 тисячами працівників, що забезпечують річний прибуток понад мільярд доларів, – «Укроборонпром» завжди був ласим шматком, який контролювався топ-чиновниками.
«У мене немає жодних сумнівів, що, створюючи у 2010 році «Укроборонпром», пан Янукович мав на меті не підвищення обороноздатності України, а створення якоїсь схеми викачування активів з держави», – заявляв Пашинський. Щоправда, вже після того, як подав у відставку з посади голови Наглядової ради оборонного концерну. Яку, до речі, кілька років поєднував з посадою голови парламентського комітету з нацбезпеки і оборони.
Таким чином, нардеп подавав до свого комітету побажання держконцерну з фінансування оборонного замовлення, і сам же від імені свого комітету його затверджував.
Що з усього цього зрештою вийшло? Ось, як згадує цей період Давид Арахамія, глава Ради волонтерів при Міноборони в 2014-2017 роках:
«Нам розповідають, що ми серед лідерів у експорті озброєнь. Але 80% того, що ми продаємо, це ще старі контракти Радянського Союзу, які ми зараз «догризаємо». Хай-тек товарів продається 2-3%. Ми живемо у світі ілюзій, і «Укрборонпром» ці ілюзії підтримував».
Більш того, Арахамія свідчить, що держконцерн проштовхував схему щодо закриття низки проблемних з фінансової точки зору оборонних підприємств, мовляв, нехай самі закриються і кінці в воду.
«40% заводів «Укроборонпрому» станом на 2017 рік банкрути або в стадії ліквідації, – підтверджує голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський. – І цей процес триває. Наприклад, завод «Маяк», все майно якого закладено, де постійно йдуть захоплення приміщень. При цьому повторюють, що це стратегічно важливий завод, але рятувати його не збираються».
Одночасно з цим приватні виробники товарів військового призначення в особистих бесідах кажуть, що найприбутковіші замовлення і величезні фінанси на виробництво розподіляють між підприємствами, підконтрольними Сергію Пашинському.
Це можна було б списати на плітки заздрісників, якби не визнання самого нардепа. В одному з недавніх інтерв’ю він фактично підтвердив цю інформацію. Понад те, захопився настільки, що навіть назвав суму.
«Я, як голова комітету, і депутати нашого комітету були лобістами і Міноборони, і ВПК. Завдяки нашим зусиллям додатково у ВПК було направлено мінімум 20 мільярдів гривень, і це тільки те, що я можу підтвердити документами. Я пишаюся, що ми це робили. При цьому могло скластися враження, що я маю особисту зацікавленість», – заявив він.
Друзі, злодійство і обман
«Ми прийняли рішення зобов’язати «Укроборонпром» протягом 10 днів завершити всі переговори з юридичними аудиторськими компаніями, визначити переможця і почати публічний фінансовий аудит. І відзвітувати з цього аудиту за кожну витрачену гривню за попередні роки», – це розпорядження Гройсмана викликало переполох і в самому концерні, і у зацікавлених осіб із середовища нардепів.
Щоправда, призначена дата початку аудиту вже минула – він мав стартувати 25 травня, але так і не розпочався.
По-перше, держконцерн, який зобов’язаний, але не дуже хоче пройти аудит, повинен сам же його організувати. А поспішати з цим ніхто не хоче – занадто багато інформації може спливти в ході фінансових перевірок.
Наприклад, про перерахування грошей фіктивним фірмам, відкати за надання держзамовлення, а також про справжні масштаби розкрадань майна Міноборони, яке зберігається на підприємствах «Укроборонпрому».
По-друге, із запланованих на аудит 130 млн гривень Кабмін на умовах повернення виділив поки лише 32 млн гривень. Тобто на повний аудит, що включає фінансову частину, вивчення стратегічно перспективних галузей і юридичний аспект роботи концерну, як це заплановано, грошей не вистачить.
І, по-третє, Гройсману, який подав у відставку і йде на парламентські вибори, контроль виконання його розпоряджень наразі не на часі. У нього зараз інші нагальні проблеми, пов’язані з улаштуванням свого політичного майбутнього.
«У січні 2019 року Кабмін вже отримував статистичні дані Рахункової палати щодо роботи «Укроборонпрому» – про відсутність інвестиційних, стратегічних планів, фінансові порушення, – говорить Канєвський. – Але висновки Кабмін не зробив».
Очевидним наслідком такої політики військові експерти називають стрімку втрату конкурентоспроможності України на зовнішніх ринках озброєнь, а також нездатність за кілька років підтримувати свою військову техніку в боєздатному стані.
На сьогодні радник президента Айварас Абромавічус бачить лише один вихід з окресленої ситуації: провести аудит із залученням іменитих міжнародних компаній і відразу ж після цього повністю змінити менеджмент концерну.
«З точки зору фінансової звітності зараз там немає прозорості, – стверджує Абромавічус. – Там друзі, злодійство і обман».
Сварка між родичами закінчилась стріляниною та самогубством