В Україні хочуть створити спеціальний фонд для трудових мігрантів і збирати в нього солідні внески. Виїжджають хочуть взяти під контроль
Українських заробітчан не намагаються повернути на батьківщину, їх хочуть оподаткувати. В кінці минулого тижня до Верховної Ради внесли проект закону №10153 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення державної підтримки українців за кордоном». Документ встиг не на жарт потривожити фахівців, що займають працевлаштуванням, і здобути не найкращі оцінки.
Що нового
Законопроектом виписується кілька дуже важливих і навіть революційних нововведень:
створення окремого органу виконавчої влади з питань трудової міграції. Під контролем Мінсоцполітки;
формування реєстру заробітчан;
створення Фонду «добробуту» українських мігрантів;
впровадження карти трудового мігранта.
Навіщо це потрібно
Нового контролера трудових мігрантів вже встигли обізвати новим «міністерством». По-перше, в його структурі передбачається створення територіальних органів (в містах і областях). По-друге, його наділять величезною кількістю нових повноважень:
1. Провести перепис заробітчан, з яких збиратимуть внески до Фонду «добробуту». Взяти на себе збір та ведення бази трудових мігрантів.
2. Відомство буде допомагати людям з працевлаштуванням.
3. Здійснювати правову допомогу, вирішувати трудові спори.
4. Займатися організацією курсів перекваліфікації, допомагати повернулися трудовим мігрантам консультаціями у відкритті бізнесу в Україні.
5. Надавати соціальні послуги заробітчанам.
6. Проводити культурні та освітні заходи.
7. Створювати бази агентств з працевлаштування, яким видаватимуть ліцензії, і контролювати їх роботу.
8. Видавати перед від’їздом мігранту проект трудового договору, завірений роботодавцем (з кількістю робочих годин, умовами праці, інформацією про страховку). Розповісти про особливості країни, в яку їде людина.
Хто за все заплатить
На все вищеперелічене будуть потрібні гроші, і чималі. Щоб їх зібрати, нове відомство створить в Україні новий фонд – під назвою «Фонд добробуту». Наповнювати його буде Держслужба зайнятості, компанії-посередники, які працевлаштовують наших людей за кордоном, а також самі гастарбайтери. Ті люди, які отримають роботу за допомогою посередників.
Відповідно до законопроекту, перший внесок – реєстраційний – за людину зроблять посередники: Держслужба зайнятості або агентство з працевлаштування. А наступні – сам працівник. Причому, щороку. Розміри цих внесків в документі не прописані. Незрозумілий навіть принцип їх розрахунку: чи буде це затверджена сума або відсоток від зарплати. мігранту проект трудового договору, завірений роботодавцем (з кількістю робочих годин, умовами праці, інформацією про страховку). Розповісти про особливості країни, в яку їде людина.
Є лише припущення і чутки з цього приводу: джерела, близькі до розробників документа, стверджують, що обговорюються цифри в діапазоні від $ 50 до $ 200.
За всі ці витрати людині запропонують дві речі:
карту трудового мігранта;
страховий поліс державної страхової компанії.
Який захист / допомога на увазі обидва документи – незрозуміло. Неясно чи буде вона в принципі.
У той же час є очевидним інший, дуже важливий момент – від усього цього можна буде відмовитися. Якщо українець сам працевлаштувався за кордоном, то він може не платити ніяких відрахувань до Фонду добробуту, і ніяких страховок і карт не отримувати. Все на добровільних засадах.
Як новий податок
Проте, експерти все одно розкритикували нові пропозиції.
«Запропонований законопроект фактично пропонує обкласти українських трудових мігрантів додатковим податком у вигляді членського внеску в нову державну структуру, яка повинна займатися проблемами українців, які працюють за кордоном. Хоча держава і так зобов’язана допомагати громадянам, які перебувають за кордоном. А що тоді робити з туристами і іншими категоріями українців, які їздять за кордон? Теж брати з них додаткові гроші за захист? »- зауважив у розмові президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, пан Василь.
Ніхто не вірить, що люди будуть з власної волі платити нові внески, щоб потрапити до держреєстру і отримати уявну допомогу.
«Внески збирати не так легко. Трудовому мігранту не буде ніякого сенсу платити внески. Наша консульство має апріорі допомагати українцям за кордоном, безкоштовно. До того ж, якщо людина знаходиться на роботі за кордоном, працевлаштований офіційно, то на нього і так поширюються соцгарантії тієї держави, де він працює, включаючи, страховку і медичну допомогу. Оформлення яких теж не дешево. У нас внески до профспілки 1,5% від зарплати. Для працівників в Польщі середній профвнески 35 злотих на місяць. І далеко не всі хочуть платити навіть це », – зазначив у розмові глава профспілки.
Експерти не вірять, що нова ініціатива дозволить вивести з тіні ринок працевлаштування, і дозволить його хоч якось контролювати. Вони побоюються, що новий закон, в разі його прийняття, ще більше ускладнить ситуацію на ринку праці.
На тата чи на маму: на кого з батьків схожі найздоровіші діти – висновки вчених