Останні дні деякі аграрії розповідають про неминуче зростання цін на продукти, спровоковане зимою, якої фактично не було. Чи справді вже можна говорити про зростання вартості продуктів, – журналістці 24 каналу розповідають експерти.
Інфляція та ціни
Нинішня зима здивувала своїми тепловими рекордами не лише метеорологів, а й звичайних українців. Зима, схожа на пізню осінь, загрожує озимим культурами, – переконують фермери. Такі погодні аномалії призведуть до суттєвого зростання цін на харчі. Проте експерти, чуючи такі песимістичні прогнози, закликають зачекати з висновками.
На думку голови Асоціації постачальників торгівельних мереж Олексія Дорошенко, ті, хто говорить зараз про подорожчання продуктів – це переважно аграрні експерти. Тобто люди, які фактично заробляють на аграрному бізнесі, тому вони дають інформацію щоб споживачі вже підготувались до можливого зростання цін.
Наразі підстав для будь-яких суттєвих цінових змін на продукти – немає. Споживча інфляція за минулий рік, за даними статистики, становить менше 5%, за нашими 5 –7% в залежності від того, які групи враховувались, але все ж вона невелика,
– переконаний Олексій Дорошенко.
Експерт вважає, що наразі маємо той випадок – ви тричі скажете, що ціни зростатимуть і люди цього очікуватимуть. Коли вони побачать нова цінники в магазині, то почнуть нормально до цього ставитись, проте жодних підстав для цінового стрибка немає.
У випадку посухи, матимемо проблеми з картоплею, м’ясом через здорожчання зерна тощо. Все починається з землі. Якщо земля не дасть доброго врожаю, будуть високі ціни на продукти. Поки про це говорити рано, варто зачекати,
– переконує економіст Олег Пендзин.
Натомість, на думку Олексія Дорошенко, у нас, не тільки зернові, а й інші культури вирощуються в обсягах, які дають можливість не лише забезпечити потреби внутрішнього споживача, а й експортувати продукцію.
Несприятлива посуха
Олег Пендзин роз’ясняє, що потрібно розуміти, взимку сніги не тануть, а залишаються на полях, де є спеціальні пристрої – снігозбірники. З початком весни, сніг потрошку тане і забезпечує маленькі рослинки озимих необхідною кількістю водички, щоб вони не посохли. Зазвичай, волога для землі забезпечувалась повільним таненням снігу. Дощі, які йдуть, не встигають наситити землю, бо волога швидко випаровується через теплу погоду.
Якщо буде традиційно суха весна та гаряче літо, ми матимемо неврожай, який безперечно спровокує ріст цін не лише у нас, а й у світі. В цьому і є небезпека,
– наголошує Олег Пендзин.
Водночас, експерт додає – про таку загрозу ми дізнаємось не раніше квітня, коли зроблять перший глибокий зріз того, як озимі перезимували і які у нас очікування щодо майбутнього врожаю. Тож, чи була погода справді аномальною, українці дізнаються не раніше кінця квітня-початку травня.
Щоправда, як зауважує Олег Пендзин, американці та європейці наразі трошки хвилюються і тримісячні фючерси на зерно на Чикагській товарній біржі пішли уверх на 17%. Проблема не в теплій зимі, а в посушливій весні та сухому літі.
Олексій Доорошенко вважає, єдине, що може бути в далекій перспективі й це неможливо прорахувати – як розвиватимуться події навколо коронавірусу і до чого він призведе. Бо ми бачимо, що цей фактор впливає на економіку країни, але поки її урівноважують.
Ми розуміємо, що забезпечуємо себе всім необхідним і чимало продукції експортуємо. Якщо ж навіть наших овочів чи фруктів не вистачатиме, завжди зможемо купити їх в інших країнах світу. Проблем з цим не буде,
– додає Олексій Дорошенко.
Європейські ціна на продукти
На жаль, є дуже невтішна статистика: за часів незалежності України у нас 2-3 роки був гарний врожай, потім, як правило, 2 роки неврожаї. Тобто було чергування – пару років врожаї, стільки ж років неродило. Проте останні 5 років в Україні були гарні врожаї. Приміром, минулого року в Україні зібрали 73 мільйони тон зернових – абсолютний рекорд. Тому є велика небезпека того, що цей рік буде неврожайним. Проте, експерти наразі радять не панікувати, а чекати та спостерігати.
Не зважаючи на рекордні врожаї зернових, ціни на хліб в Україні достатньо високі. У багатьох споживачів виникає питання – чому так відбувається?
Відповідь проста – наша країна ціковито інтегрована в європейські ціни. Підписавши Асоціацію з Євросоюзом і повністю відкрившись до європейської продукції ми практично зрівняли наші та їхні ціни. Проте, на жаль, наші заробітні платні європейськими не стали. Власне, маємо ситуацію, коли українська родина витрачає на продукти харчування 50% свого доходу, а ті ж європейці від 12% до 18%. Адже в них аналогічні ціни на продукти харчування, але зарплати на порядок вищі. Тому не йдеться про те, що у нас врожай чи неврожай, просто наші великі аграрні корпорації отримують вищий дохід.
73 мільйони тон зернових ми виростили минулоріч, для внутрішнього споживача нам потрібно 18-19. Експортний потенціал складає понад 50 мільйонів тон і тим не менш ми повністю прив’язані до світових цін. А якщо ми прив’язані до світових цін, то і внутрішня ціна у нас є світова. Як насідок, в Україні хліб зараз дорожчий ніж у Прибалтиці чи й тій самій Польщі.
В Україні призупинили держрегулювання цін на бензин: скільки може коштувати паливо на АЗС