Нещодавно Мінінфраструктури представило для громадського обговорення законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом», який передбачає серйозні реформи ринку пасажирських перевезень.
Йдеться про перехід від нинішньої, «африканської» моделі (коли перевізник заробляє на потоці пасажирів) до європейської (частина коштів компенсується з бюджету, але є жорсткі вимоги до якості перевезень, — пояснив виданню Страна.ua експерт в галузі транспорту Павло Кушнірюк, передає Радіо трек.
Тож у разі, якщо проєкт ухвалять місцева влада буде субсидіювати обраних на конкурсі перевізників, але ті повинні дотримуватися жорстких вимог по автопарку, графіку руху, і до решти.
Перевізники подібну схему критикують. В Українському транспортному союзі вважають, що чиновники починають «війну проти маршруток».
З ринку міських і приміських перевезень підуть приватні транспортні компанії, а працювати без будь-яких конкурсів будуть комунальні підприємства, які фактично стануть монополістами, але через брак автобусів будуть змушені брати під себе приватників і вимагати з них так звану «плату за путівку», – йдеться у зверненні Українського транспортного союзу до міністра інфраструктури Владиславу Криклію.
Аналітик компанії «Європатруль» В’ячеслав Коновалов не виключає появи нових схем: цей бізнес просто розділять між своїми. Тим більше, що йдеться вже не просто про вигідні маршрути, але ще і про бюджетні компенсації.
Цей законопроєкт уже називають «антимаршруточним». Він передбачає зміни у законодавстві в галузі пасажирських перевезень автомобільним та міським електричним транспортом.
Як зазначено в пояснювальній записці, мета проєкту — максимально адаптувати українське законодавство в цій сфері до європейського. Але, як відомо, в більшості країн ЄС, переважає муніципальний транспорт, який отримує чималі субсидії з бюджету.
На муніципальний транспорт потрібні величезні гроші, тож цей проєкт пропонує, що місцева влада буде закуповувати транспортні послуги на конкурсах, участь в яких можуть брати й приватні компанії.
Але при цьому місцева влада висуватиме жорсткі критерії відбору — має витримуватися якість перевезень (тобто автобуси певного класу, року випуску, чіткий графік руху, ціна та ін.).
За задумом Мінінфраструктури, це впровадження нових правил суттєво підвищить якість пасажирських перевезень, від чого в кінцевому підсумку виграють пасажири.
В першу чергу почнеться масове оновлення рухомого складу. Велика частина якого зараз — це автобуси місткістю не більше 22 пасажирів, що експлуатуються понад 10 років, – йдеться в пояснювальній записці. Також адаптують й графік руху, тож користуватися міським громадським транспортом стане зручно.
А з 1 січня 2025 року на міських і приміських маршрутах можуть працювати виключно автобуси класу 1.
Це автобус місткістю понад 22 пасажири (тобто не маршрутки), пристосовані для перевезення інвалідів, обладнані приладами звукового інформування для пасажирів з вадами зору, GPS-трекером та ін. А з моменту набрання чинності і до кінця 2024 роки кількість автобусів на маршрутах регулюватиме Кабмін (тобто щорічно їх частка повинна збільшуватися).
Тож перевізникам доведеться витратитися, щоб закупити таку техніку. Причому, якщо зараз вони отримують маршрут під інвестиційні зобов’язання (тобто просто обіцяють, що будуть оновлювати автопарк, а купують нові автобуси чи ні — питання десяте), то за новими правилами спочатку повинні будуть вкластися в рухомий склад, а потім брати участь у відборі.
Ще один «сюрприз» для приватних перевізників — вони повинні брати пільгових пасажирів без обмежень. Скажімо, зараз норма для маршрутки — два пільговики, третього вже викидають з салону або вимагають платити за проїзд.
Всі деталі, що стосуються роботи перевізників, будуть прописуватися в нових договорах (вони можуть укладатися терміном до 15 років). Там буде погоджено й тариф, в якій пропорції стануть розподіляти виторг від продажу квитків, графік руху, рухомий склад та ін. І організатор (місцева влада), і перевізники повинні будуть щорічно звітувати про витрачання коштів та виконання умов договору.
Самі перевізники новий законопроєкт розкритикували. За їх словами, чиновники масово порушують домовленості, скажімо, не платять компенсацій за проїзд пільговиків.
Йдеться приблизно про 15 млрд гривень на рік, а це й оновлення рухомого складу, і зарплати, – відзначають в Українському транспортному союзі.
Також перевізників збентежив пункт, в якому комунальні підприємства можуть отримувати прямі контракти, без участі в конкурсі.
У профільній асоціації підозрюють, що саме їм в результаті віддадуть маршрути, а вже вони будуть брати на субпідряди приватників, встановлюючи їм «плату за путівку».
Перевізники вважають, що з введенням нових правил нічого особливо не зміниться, просто маршрути пачками віддадуть «своїм компаніям», а вже вони будуть перепродувати їх іншим перевізникам.
Втім, тут виникає головне питання — хто буде оплачувати закупівлю транспортних послуг.
У Мінінфраструктури пропонують всі витрати на місцеві бюджети. У відомстві вважають, що під час децентралізації доходи місцевих бюджетів зросли, тому вони цілком в змозі подбати про розв’язання транспортного питання. Для міста з населенням до 100 тисяч буде потрібно додатково 10-15 млн гривень. Такі гроші є не у всіх. Тому, не виключаю, що на практиці закон працювати не буде і все залишиться як є, – говорить Кушнірюк.
Але є варіант — підвищити плату за проїзд, щоб вона покривала хоча б частину додаткових витрат місцевих бюджетів.
Тому не виключено, що тарифи для пасажирів виростуть, як мінімум, на 20-30%. Тим більше, що вже зараз перевізники підіймають питання перегляду тарифів.
Бойовики на Донбасі нарощують боєздатність – розвідка