38-річного капітана танкера Maersk Etienne Володимира Єрошкіна та його команду нині непокоїть лише одне: не допустити, щоб хтось з 27 врятованих ними місяць тому мігрантів наклав на себе руки.
Минулого тижня один з мігрантів пригрозив кинутися в море, а в неділю троє людей пішли далі слів і дійсно кинулися з судна у воду. Про це пише BBC.
Завдяки швидким діям екіпажу їх знову вдалося врятувати. Але поки ніхто не знає, скільки їм доведеться залишатися на борту судна, і скільки ще буде інцидентів.
Проблема в тому, що капітан Єрошкін не може знайти порт, який би прийняв біженців з африканських країн (25 чоловіків, одну жінку і одну дитину), що перебувають на танкері.
“Ми стоїмо на місці. Зараз у нас немає порту призначення. Ніхто не погоджується прийняти цих людей”, – розповів у інтерв’ю ВВС Володимир Єрошкін.
Володимир Єрошкін – українець з Одеси, який працює на данську компанію з 2011 року.
Його судно Maersk Etienne зараз стоїть біля берегів Мальти у Середземному морі.
Володимир Єрошкін каже, що ситуація стала критичною, тому що його судно не призначене для перевезення пасажирів, а екіпаж не брав участі у рятувальних операціях. Також в команді немає людей, які можуть надати кваліфіковану медичну допомогу.
“Кожного дня люди сильніше відчувають розпач. Ми робимо все, що можемо, щоб гарантувати безпеку і санітарно-гігієнічні умови”, – сказав він.
Це третій і найдовший цього року випадок у Середземному морі, коли комерційне судно не пускають у жоден порт. Інші інциденти вдавалося владнати за тиждень.
“Цим людям не дозволяють зійти на берег. Судно паралізоване і не може нікуди вирушити”, – сказав він.
Чотири роки тому на піку міграційної кризи сотні людей гинули у воді, але все було зовсім інакше.
Тоді судно Єрошкіна було у Середземному морі й капітан вирішив відхилитися від курсу, щоб врятувати сотні мігрантів.
“Моє судно підібрало з моря 353 людини. Через 24 години вони зійшли на берег в Італії”, – сказав він.
Сотні років моряки рятують людей, що опинилися в морі, і, згідно з міжнародною морською конвенції, врятованих мають прийняти у найближчому порту.
Саме це капітан Єрошкін і намагається зробити, але ані Мальта, ані Італія не хочуть приймати нелегальних мігрантів.
Все почалося місяць тому, коли танкер Maersk Etienne залишив Геную без вантажу і вирушив до Тунісу.
4 серпня Володимир Єрошкін отримав повідомлення від рятувально-координаційного центру на Мальті з проханням зв’язатися з ним.
За день до цього благодійна організація AlarmPhone повідомила владу Мальти про те, що з човна, що 2 серпня відплив від берегів Лівії з 27 мігрантами, отримали сигнал лиха.
“За правилами, після цього необхідно зв’язатися з іншим найближчим судном. Але ми не змогли встановити контакт”, – розповів Єрошкін.
Незрозуміло, чому не вдалося встановити контакт з іншим судном.
“Після цього ми отримали чітку вказівку від рятувально-координаційного центру змінити маршрут і вирушити до місця, звідки отримали сигнал SOS”.
Це було приблизно за 10 морських миль від танкера. Приблизно за годину екіпаж побачив маленький дерев’яний човен, пофарбований у синій колір.
“Коли я побачив човен з людьми, то відчув полегшення. Коли люди побачили велике судно, вони почали нам махати”, – згадує він.
Танкер розмістили так, щоб захистити човен від хвиль і вітру.
“Маленький човник був переповнений людьми. Вони сиділи пліч-о-пліч”, – розповів капітан.
Човен дійсно був крихітній – сім метрів завдовжки і два – завширшки.
Мігрантам дали їжу та воду, але пан Єрошкін сподівався, що їх забере рятувальне судно.
Настала ніч, вітер посилився, і хвилі стали вищі. У човні набиралася вода. Минуло 12 годин, але ніхто не поспішав на допомогу. Екіпаж вирішив взяти мігрантів на борт танкера.
Палуба була вища за хвилі на дев’ять метрів і довжини зовнішнього трапа не вистачало. Тоді вирішили прив’язати до нього мотузяну драбину.
“Щоб піднятися на кілька метрів по мотузяній драбині, а потім по зовнішньому трапу, потрібна гарна фізична форма і підготовка. Ми попросили це зробити людей, які були виснажені й зневоднені”, – згадує Володимир Єрошкін.
Всім 27 людям, що були в човні, включно з 15-річним підлітком і жінкою, вдалося піднятися на борт. Жінка сказала, що вона на 12-му тижні вагітності.
“Ми спустили для неї страхувальний ремінь, щоб вона не впала у воду. Непокоїлись про її психологічний і фізичний стан”, – додав капітан.
Нещодавно інше судно компанії Maersk поповнило запаси продовольства танкера. Тепер два кухарі можуть забезпечити їжею всіх на судні.
Але тривале очікування виснажує як екіпаж судна, так і мігрантів, які записали відеозвернення до Європейського Союзу з благанням про допомогу.
Капітан і його команда роблять все, що можуть, щоб люди не занепали духом. Мігранти написали лист подяки, який до сліз зворушив членів екіпажу.
Капітана морально підтримали його рідні. “Моя старша донька дуже пишається мною, мій вчинок вразив її. Вона зовсім юна – їй 15 років”, – розповів Володимир Єрошкін.
У міжнародній конвенції з охорони людського життя на морі від 1974 року сказано, що будь-яке судно зобов’язане невідкладно прийти на допомогу людям, які опинилися у скрутному становищі.
Міжнародна морська організація (ММО), що брала участь у створенні конвенції, приписує всім країнам-членам зробити все можливе, щоб врятовані люди якомога швидше могли зійти на берег у безпечному місці.
У випадку з танкером Maersk Etienne цього не сталося.
Компанія Maersk, якій належить танкер, закликає припинити протистояння. Комісаріат ООН у справах біженців звернувся до ЄС з проханням дозволити мігрантам зійти на берег. Судно як і раніше перебуває в територіальних водах Мальти.
Влада острівної держави не відповіла на запит ВВС про коментарі, але раніше в ЗМІ з’являлися слова посадовців про те, що судно має вирушити до Данії, де воно зареєстроване.
А поки капітан Єрошкін налаштований прагматично і має намір йти до кінця.
“Це не просто прояв людяного ставлення, це давня морська традиція. Якщо щось подібне відбудеться знову, ми знову прийдемо на допомогу”, – каже він.
Пересадку серця здійснили цієї ночі в ЦМЛ м. Рівне: «Операція тривала сім годин» (ФОТО)