Роботу в Польщі все активніше почали шукати білоруси, при цьому серед них найбільша кількість саме представників інтелігенції і менеджерів середньої ланки. Однак вони шукають рівнозначні посади за спеціальністю та поки не особливо готові до фізичної роботи.
Що стосується трудових мігрантів з України – серед їх числа помітно збільшилася кількість власників малого та середнього бізнесу, збанкрутілого за час пандемії, які готові працевлаштуватися на польські заводи. Про це повідомляє Аналітичний центр компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal, пише Finance.ua.
Зазначається, що з початку загострення політичної ситуації в Білорусі на роботу в Польщі збираються менеджери і директори компаній, власники бізнесу, архітектори, лікарі та представники творчої інтелігенції (актори, балерини). В першу чергу вони хочуть працевлаштуватися за фахом або знайти висококваліфіковану роботу.
Також значно зріс попит на робітничі спеціальності в Польщі від громадян Білорусі.
«Зазвичай наша фірма працевлаштовувала щомісяця приблизно 3% громадян Білорусі від загального числа працівників. За останній місяць – кількість зросла до 9%. І крім цього, чекаємо що вже через 1,5 місяця кількість білорусів серед наших працівників зросте до 20%, коли їм оформлять робочі візи, які зараз в процесі», – повідомляє генеральний директор компанії Gremi Personal Томаш Богдевич.
Що стосується України – тут простежується також цікава тенденція. Економічна ситуація в Україні змушує їхати на роботу в Польщу власників малого та середнього бізнесу, які не впоралися з наслідками карантинних обмежень і закрили свій бізнес. На даний момент вони становлять близько 15% від українців, що їдуть на роботу на польські заводи і фабрики.
«Більш досвідчені в трудовій міграції працівники з України часто спочатку працевлаштовуються на виробництві, а після, отримавши досвід і підучивши мову, відкривають в Польщі свій бізнес або шукають більш висококваліфіковану роботу. Білоруські мігранти – представники інтелігенції та менеджери – зараз нагадують українців на початку 2000-х, коли вони ще не розуміли міграційні реалії: де і як шукати вакансії і чи можна розраховувати за кордоном на рівнозначну роботу, як на Батьківщині», – резюмує тенденції власник компанії Gremi Personal Євген Кириченко.