На щастя, поруч з цим місцем жила дама – 57-річна Марія-Маргарита Ландман, і серце її було величезним. Побачивши пса, вона не змогла залишити його напризволяще, і так вони з’явилися один в одного.
Життя Чіччо сильно змінилася, коли він почав жити в будинку Марії-Маргарити. Їх дружба відрізнялася щирістю і вірністю.
Кожен день, коли Марія ходила до церкви, Чіччо чекав господиню. Він міг лежати поруч або в ногах, не видаючи жодного звуку. Він чекав на неї.
У листопаді 2012 року Марія померла. Чіччо проводив труну своєї улюбленої господині. У церкві він також лежав смирно, точно так, як і за життя господині.
З цього дня, кожен раз, коли дзвонить дзвін, Чіччо ходить до церкви. Священик його впускає, і той мовчки сидить годинами, сумуючи…