В Україні почалася лобістська гра між ритейлом і банками за приблизно 1 мільярд доларів на рік.
“Слуги народу” простою правкою до законопроєкту можуть кардинально змінити правила. Комісію на банківські платежі під час оплати картою хочуть урізати в кілька разів. Зараз із кожної оплати карткою банк забирає до 3%, а за новою пропозицією буде близько 1%.
Проти такого нововведення виступили всі великі банки, “Приват” навіть попередив про те, що може скасувати деякі сервіси. У певних установ через нововведення може зруйнуватися вся бізнес-модель. Ритейлери ж ідею підтримують: вони не хочуть платити в рази більше, ніж платять підприємці в ЄС.
Про те, чому виникла суперечка і як вона стосуватиметься українців, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
ПриватБанк, Monobank проти Rozetka і Fozzy Group
Зниження комісії за еквайринг (плата за обслуговування терміналів та проведення транзакцій) не тільки позбавить банки до 1 млрд доларів на рік, а й зруйнує маркетингову стратегію, наприклад, Monobank. За рахунок комісій вони можуть запропонувати своїм клієнтам кешбек. Тривалий час комісія в Україні була в рази вищою, ніж у ЄС. Але якщо раніше така ситуація пояснювалася невеликим обсягом безготівкових платежів, то зараз, коли кожну другу гривню витрачають за допомогою карт, банки отримали можливість отримувати високі заробітки завдяки обслуговуванню терміналів та випуску платіжних карт.
Згідно з даними Офісу простих рішень, тільки за перше півріччя минулого року заплатили банкам за платежі близько 11,35 млрд грн. Продавці, звичайно, не хочуть платити банкам. Дискусія могла залишитися на рівні обговорень, але дехто зі “слуг народу” зважився підтримати ритейл і ставки знизити. На чолі з нардепкою Марією Мезенцевою кілька десятків народних обранців розробили відповідну пропозицію – поступово зменшити ставку до 1%.
“Слуги народу” разом з Офісом простих рішень при президентові Володимиру Зеленському запропонували знизити комісію за банківський еквайринг. Зараз вона становить 1,6-3%. У той же час у країнах ЄС, як заявила керівниця Офісу простих рішень Марія Барабаш, комісія в кілька разів менша: від 0,4 до 0,7%.
Зниження комісії підтримує бізнес. Як кажуть в Офісі простих рішень, “за” виступили 300 тис. підприємств. Серед них, наприклад, співзасновник Rozetka.ua Владислав Чечоткін.
На боці банків – НБУ. Свої заяви зробили вже і в ПриватБанку, і в Monobank. Їхні аргументи зводяться до такого: фінансові установи втратять мільярди гривень. Доведеться відмовлятися від деяких послуг. Наприклад, у “Приваті” зробили гучне оголошення: можуть скасувати платіжні системи Apple Pay і Google Pay.
Національний банк же вважає, що регулювати щось вручну неправильно. Повинен бути ринок, конкуренція. “Регулювати те, що має регулюватися ринковими методами, дуже небезпечно, а збереження суто ринкових підходів до регулювання фінансового ринку – вкрай важливе”, – йдеться в заяві Нацбанку.
Як на українців можуть вплинути рішення щодо еквайрингу?
Кешбек. Банки, які пропонують своїм клієнтам повертати частину витраченої на покупки суми, використовують для цього комісію за еквайринг. Тобто продавець сплачує їм за транзакцію, а вони віддають частину від цієї плати покупцеві. Це скоріше маркетинговий хід, далеко не кожен банк пропонує кешбек.
Насправді банк отримує левову частку своїх доходів від транзакцій. Саме тому фінансовим установам вигідно давати кредитні картки. Причому дуже часто банк бере комісію з вас у разі, якщо ви захочете зняти з кредитки гроші. Якщо ж ви будете купувати за допомогою кредитки продукти або техніку, комісію за вас заплатить продавець – через високу вартість еквайрингу.
Ціни й умови для бізнесу. Підприємці не платять грошей із власного гаманця. Якщо з них більше беруть банки, значить, вони більше попросять у продавців. “Щоб отримати 0,3% кешбеку, покупець платить на 3% більше. Це ринок досконалої конкуренції, ми боремося за кожну копійку ефективності”, – пояснив Чечоткін.
Зіткнулися два лобі: хто має рацію?
З одного боку, проти ручного регулювання комісії виступило близько 40 найбільших банків. Їхню позицію частково підтримує і НБУ. З іншого ж – великий ритейл разом із Офісом ефективних рішень при президентові. Кожна зі сторін знаходить свої аргументи.
“Згідно з нормами, закладеними в законопроєктах Верховної Ради, для банків збитковими будуть POS-термінали в торгових точках з обігом менше як 33 000 грн на місяць. А найбільш прикрим для українців стане те, що банки будуть змушені від’єднати клієнтам можливість прийому оплати Apple Pay або Google Pay через високу собівартість угод з урахуванням додаткових комісій цих сервісів і витрат емітентів, а також пільговий період на кредитних картах”, – заявив керівник із розвитку бізнесу ПриватБанку Разван Мунтеану.
Аргументи за зниження комісії:
в Україні комісія в рази вища, ніж в ЄС;
через високу комісію бізнесу доводиться підвищувати собівартість продукції;
високі комісії роблять для бізнесу невигідними безготівкові платежі.
Ручне регулювання комісії порушить баланс на ринку, зупинить розвиток безготівкової економіки і змусить споживача зазнавати додаткових витрат за користування платіжними картками та цифровими сервісами, впевнена генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові Інга Андрєєва.
Аргументи проти регуляції комісії:
будь-яка регуляція гірша, ніж розвинена конкуренція на ринку;
в деяких випадках низька комісія зробить для банків невигідним надання послуг;
банки втратять частину своїх доходів і змушені будуть їх компенсувати за рахунок перегляду вартості інших послуг.
“Введення регулювання міжбанківської комісії в Європі не здобуло позитивного ефекту, а регулювання торговельної комісії на європейських ринках немає в принципі: для України його введення стане небезпечним прецедентом, що суперечить європейській практиці і принципам ринкової економіки, і позбавить ринок значної частини інвестицій у розвиток безготівкових оплат”, – заявила вона на своїй пресконференції.
Необхідність платити комісію платіжним сервісам і банкам є досить сильним головним болем для підприємців, розповів OBOZREVATEL аналітик TeleTrade Сергій Родлер. У середньому комісія становить 2%, більша частина – інтерчейндж (комісія банку, що випустив картку). Саме ці гроші йдуть на розвиток різних бонусних програм для власників карток.
“Однак сама наявність таких примусових внесків у банківський бюджет тисне на бізнес, адже відмовитися від прийому карток у наш час рівносильно втраті значної частини покупців. Цікавим видається проєкт закону “Про платіжні послуги” під номером 4364, де хочуть прописати поступове зниження ставки еквайрингу до 1,4% до 2023 року. Посередники не повинні постраждати: тільки за останній рік обсяг безготівкових платежів зріс майже на 40% (загальна сума 45 трлн грн – Нацбанк)”, – говорить Родлер.
Суперечка між банками й ритейлом вплине передусім на бізнес. Українці ж, навіть якщо різко знизять банківські комісії, найімовірніше, різницю в цінах на собі не відчують.
“Заощадження українців під загрозою?”: з’явилося серйозне нововведення, старі банкноти стануть непотрібними