У перехворілих COVID-19 у легкій формі через півроку все ще знижено увагу та пам’ять.
Ті, хто перехворв на COVID-19 у легкій формі, через 6 місяців після зараження жалілися на зниження уваги та пам’яті.
Учасники дослідження не скаржилися на симптоми тривалого перебігу COVID-19, але їх концентрація до кінця тесту на уважність була гіршою, ніж у контрольної групи. Вони частіше робили помилки.
Коронавірус торкнувся і пам’яті пацієнтів. Результати їхніх тесту на довгострокову пам’ять у середньому на 9% виявилися нижчими, ніж у людей, які з вірусом не зустрічалися. Роботу опублікували у Brain Communications.
Від коронавірусу страждають не лише легені, а й мозок
До кінця вчені не знають, як саме вірус атакує мозок: безпосередньо ушкоджує його клітини чи діє опосередковано за допомогою антитіл. На мозок може впливати нестача кисню через те, що легені функціонують не на повну силу.
Погіршення когнітивних функцій після перенесеної коронавірусної інфекції вчені оцінили на практиці. Вони запропонували пацієнтам виконати когнітивні завдання.
У проведеному раніше дослідженні вчені з Імперського коледжу Лондона використовували для тестування людей, котрі перенесли коронавірус, Great British Intelligence Test, близький по суті до IQ-тесту: у 80 тис. осіб оцінювали просторове сприйняття, робочу пам’ять, увагу та семантичне мислення. Найбільші відхилення спостерігалися для складних завдань на просторове мислення та мислення за аналогією.
При цьому ступінь когнітивних порушень залежала від тяжкості перебігу ковіда: найгірше з тестом впоралися ті, хто перебував на ШВЛ.
Медики з Оксфордського університету на чолі з Масудом Хусейном вчинили інакше. Вони включили в нього лише людей, у яких хвороба протікала легко і вони не страждали від симптомів тривалого COVID-19 – втоми, зниження концентрації та уваги.
Загалом у роботу включили 155 осіб: 64 пацієнти, які перенесли ковид у середньому півроку тому, та 91 людина, ковідом не хворіли. Усі учасники не знали про мету дослідження – для них тести були інтелектуальною грою. Людям запропонували тест, який оцінював уважність, швидкість реакції, просторове мислення, короткострокову та довгострокову пам’ять.
На початку тесту між експериментальною та контрольною групами не було великої різниці у кількості правильних відповідей, але у перехворілих на ковід був уповільнений час реакції. До кінця тесту кількість правильних відповідей у хворих значно знизилася (що говорить про поступове зниження уваги).
Так у людей, що не хворіли на ковід, кількість правильно вирішених завдань від третьої до дев’ятої хвилини тесту знижувалася з 78,5% до 75,4%, а у тих, хто переніс ковид, правильність виконання тесту з часом страждала сильніше і знижувалася з 75,5% до 67,8%. % (p=0,008). Крім цього, у людей, які перенесли ковид, результати тесту на довгострокову пам’ять були в середньому на 9 відсотків гірші, ніж у контрольної групи, хоча короткострокова пам’ять обох груп не відрізнялася.
У Польщі українка, яка втратила руку в пральні, отримала протез