Кабміном розроблено та затверджено проєкт бюджету на 2023 рік. Документ створено з урахуванням базового сценарію розвитку економіки.
Як інформує “Obozrevatel”, він передбачає складний період для всіх: ані підвищення мінімалки, ані перерахунок мінімальної пенсії, ані інвестиції у проєкті не сплановано.
Українська скарбниця буде дефіцитною, вся надія на зовнішні кредити, причому левову частку всіх коштів спрямують на оборону країни від російських окупантів.
Кабмін під час розроблення проєкту бюджету використав консервативний прогноз. Він передбачає зростання економіки в 2023-му лише на 4,6% (після падіння цього року на 33,2%).
Були й позитивніші оцінки, які передбачали зростання ВВП більш ніж на 15%. Ситуація насамперед залежить від того, як швидко Україна зможе вибити окупантів зі своєї території та завершити війну.
Якщо прогноз уряду виявиться правильним, на українців чекає вкрай складний рік. Ціни зростуть на 30% (2022-го – на 30,1%).
Тобто у сумі за два роки кумулятивне зростання цін становитиме 60,1%. Водночас зарплати в 2023-му збільшаться лише з 14 025 до 18 508 грн. Зросте рівень безробіття: з 27,9 до 28,2%. Це критична цифра.
Простіше кажучи, ціни злетять, знайти роботу стане важче, а реальний добробут українців зменшиться.
При цьому дефіцит держбюджету становитиме 20% ВВП, коштів на соціальну підтримку українців за умов війни практично немає. Ще один важливий показник – курс долара. Наприкінці наступного року вартість валюти досягне психологічної позначки 50 грн/$. Середній за рік курс становитиме 42,2 грн/$.
Найскладніше буде пенсіонерам і тим, хто отримує мінімалку. Ні прожитковий мінімум (а разом із ним мінімальна пенсія), ні мінімальна зарплата (а разом із ним і гарантії для пенсіонерів, які виконали вимоги щодо стажу) переглядатися не буде.
Мінімальна зарплата буде на рівні 6700 грн (з 1 жовтня 2022-го та весь 2023-й); мінімальна пенсія буде на рівні 2093 грн (з 1 грудня 2022-го та весь 2023-й).
До речі, про податки: обіцяну податкову реформу (зниження більшості ставок до 10%) у проєкті документа не передбачили. Надходження від ПДВ має становити 129 млрд грн, податок на прибуток (який у межах анонсованої реформи зовсім хотіли скасувати) – 132 млрд грн.
Хто та скільки грошей отримає
Більшість відомств та міністерств отримають урізані бюджети. Більшість, але не всі. Наприклад, додатково 3,3 млрд грн виділять ГУР Міноборони (до 11,8 млрд грн).
Міністерство оборони додатково отримає 233 млрд грн (загальний бюджет становитиме 857,9 млрд грн, що на 37% більше). Незначно збільшать також бюджети СБУ, МЗС, МВС (близько 2-5%).
На 3% вирішив збільшити свій бюджет і Мінфін, який розробляв головний фінансовий документ країни.
Абсолютним рекордсменом за обсягом падіння фінансування стане Міненерго (мінус 188 млрд, або на 97% менше коштів).
Це пояснюється тим фактом, що традиційно величезні бюджети міністерство отримувало на компенсацію утримання тарифом, цю суму вже надали в 2022-му.
Також через економію на капітальних інвестиціях 65% бюджету втратить Мінінфраструктури. Майже 20 млрд грн від Мінекології перейдуть до Кабміну (вони ж фінансуватимуть Держспоживслужбу). Загалом бюджет передбачає урізання видатків для всіх, крім силовиків, МЗС та Мінфіну.
Складні часи потребують складних рішень. Найменше отримає навіть Мінсоц (мінус 19 млрд грн, що на 5% менше). Хоча традиційно це відомство фінансує субсидії, керує Пенсійним фондом і має значний бюджет, який збільшується з кожним роком.
Однак також варто враховувати, що ситуація і в економіці, і в бюджеті України може кардинально змінитися. Якщо російського окупанта вдасться найближчими місяцями вигнати з території країни, а Росія капітулює, Україна має шанси на більш суттєве зростання економіки вже в найближчому майбутньому.
“Путін сам винен, і це один з наслідків його гри”, – Фінляндія про вступ до НАТО