33-річний підприємець із Тернополя Богдан Покітко пробув на передовій всього чотири дні. 16 лютого, перебуваючи на одній із пекельних точок на Донеччині, отримав смертельне поранення. За словами рідних та друзів молодого чоловіка, його відправили на передову без належної підготовки, це в результаті і призвело до трагічних наслідків. Про це в соцмережі написала подруга родини Оксана Огородник. Пост викликав резонанс у суспільстві. Сім’я загиблого бійця вимагає розслідування та притягнення до відповідальності причетних.
«Богдан вважав недостойним відмовлятися виконувати наказ»
– З Богданом ми познайомились у 2012 році завдяки моєму майбутньому чоловіку, вони були найкращими друзями, — розповіла «ФАКТАМ» подруга загиблого Оксана Огородник. — Ми часто зустрічались, проводили час разом. На той час Богдан працював на меблевій фабриці, займався музикою — із моїм коханим обоє грали на гітарах. Ми з чоловіком працювали у цій сфері, співаючи у ресторанах, а у Богдана гра на гітарі була просто хобі. Він обожнював українські пісні і його репертуар майже весь складався із них. Найбільше йому до вподоби були рок-гурти, особливо місцеві тернопільські. Товариш був дуже принциповий щодо української мови та пісень. Ми із Богданом завжди дискутували на різні теми. Пам’ятаю, що у 2014 році вже гудів Євромайдан й ми виходили на наш у Тернополі, під час прогулянки я запитала: «Ну що, хлопці, як прийде, не дай Боже, війна, треба буде брати до рук зброю та захищати землю?» На це Богдан відповів, що це не вихід, що будь-яке насильство — це антигуманно. І додав, що він пацифіст. Й так склалась доля, що довелось. Звичайно, Богдан би пішов і мужньо захищав би країну. Він дійсно вважав недостойним відмовлятися виконувати наказ. Трагедія ситуації в тому, що ось так із ним повелись, обезцінивши у певній мірі людське життя.
За словами співрозмовниці, у 2022 році мобілізували старшого брата Богдана — Михайла Покітка. Батько їхній дано помер, то ж молодший піклувався та підтримував маму.
– Як тільки Мішу призвали, я звернулась до нього та запропонувала допомогу у закупівлі амуніції, — каже Оксана. — Зараз мешкаю з родиною у Франції, займаюсь волонтерством, адже хочу наблизити нашу перемогу. Михайло сказав, що всього достатньо, але будемо підтримувати зв’язок.
«Брат попросив придбати Богдану бронежилет, а через кілька годин повідомив, що його вже нема»
16 січня Богдану Покітко виповнилось 33 роки. Того дня на автобусній зупинці йому вручили повістку. Він, як законослухняний громадянин, пройшов медичний огляд, 18 січня став солдатом ЗСУ. До цього досвіду служби в армії не мав, але ніколи, за словами знайомих, не ухилявся від обов’язку боронити землю. Богдана Покітко зарахували до роти охорони Тернопільського військкомату, він стояв у караулах та за наказом брав участь у роздачі повісток. На полігоні був тільки раз, там він відстріляв не більше одного магазину. Більше жодних навчань.
– 11 лютого Богдан отримав наказ вирушати на Донбас, хоча у військкоматі розуміли, що він не підготовлений, — розповідає Оксана. — Його відпустили зібрати речі. 12 лютого він вже був на Донецькому напрямку. Звідти Богдан телефонував брату і казав, що їх десь мають відправити у напрямку Бахмуту у складі гірсько-штурмової бригади, де воюють як правило спритні та навчені піхотинці. Мене це дуже здивувало, на що Михайло відповів, що це все сталось за два дні й він сам у шоці, адже матері повідомили, що Богдан їде на навчання під Львовом. Вони й справді так думали. А потім вже не хотіли лякати її. Та й сам Богдан така людина, яка ніколи не буде жалітись, втікати.
Оксана додає — вже дорогою на передові позиції зв’язок із Богданом обірвався.
– 16 лютого вранці Михайло мені написав, що брату потрібно замовити бронежилет та каску найкращої якості і найвищого рівня захисту, бо переживає за нього, — продовжує Оксана. — Я розпитувала Михайла, чим саме займається Богдан, яку роботу виконує, щоб знати, яке взуття купити. Михайло відповів, що нічого не знає, бо не може додзвонитись. Ми чекали добу. Новин не було. Вже наступного дня Михайло попросив припинити із закупами, а через дві години повідомив, що Богдан загинув внаслідок обстрілу. Але наразі подробиць в нас нема. Є версія, що рашисти просто накрили вогнем бійців і вони навіть не встигли побувати в бою. Поспілкувавшись із родиною і отримавши дозвіл, я оприлюднила історію Богдана, аби вберегти інших. Я впевнена, що Богдан — та людина, яка після навчань могла би бути гарним бійцем. Не можна було просто так взяти і кинути його в пекло, звідки живими все ж частіше виходять досвідчені воїни. Між посадою в «роті охорони» і новим місцем проходження служби в штурмовій бригаді якась дивна прогалина. А де підготовка, навчання? Так, я нарвалась на хвилю хейту. Але ні, я не проти мобілізації. Я просто вважаю, що ті хлопці, які мають заміняти на передовій тих, хто знаходиться там від початку вторгнення, мають бути підготовленими. В будь-якому випадку найлегше сказати, що людина сама погодилася. Але те, що воєнком не підготував його, це їх відповідальность.
«Випадок, який стався з солдатом, не є системним»
Відомо, що 19 лютого Тернопільський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки в соцмережі на своїй сторінці оприлюднив заяву про початок службового розслідування.
«Командування та особовий склад територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Тернопільської області приносить щирі співчуття рідним та близьким загиблого солдата Богдана Покітка, який проходив службу в Тернопільському міському ТЦК СП та був частиною нашого колективу. Щодо призову солдата, можемо повідомити, що відповідно до медичної комісії та уточнення даних, він був визнаний таким, що придатний проходити військову службу в лавах Збройних Сил України та був призваний на військову службу по мобілізації до Тернопільського об`єднаного міського ТЦК СП на одну із посад в роту охорони» — йдеться в повідомленні.
«На даний час у Тернопільському обласному ТЦК СП призначено службову перевірку, за результатами якої буде встановлено осіб, які відповідали за підготовку та навчання особового складу. Такий випадок, який стався з солдатом, не є системним. Командування військових частин бойового складу приділяє велику увагу навченості воїнів, оскільки це запорука збереження їх життя і життя тих, хто поруч. Звертаємось до суспільства дочекатись завершення службової перевірки, результати якої будуть оприлюднення найближчими днями».
Крім того, міський голова Тернополя Сергій Надал заявив у коментарях внизу допису про загибель Богдана Покітка, що направить запити у компетентні органи. Аби вони з’ясували обставини трагедії.
Попрощайтесь із головокружінням, вовчанкою, фіброміалгією, артритом, хронічною втомою, проблемами щитовидної залози та багатьма іншими хворобами