Нардепи хочуть поповнити лави ЗСУ здобувачами другої вищої освіти. Передбачається, що на фронт відправлять десятки тисяч чоловіків. Виникає питання, як це відіб’ється на боєздатності підрозділів, адже мотивованих солдатів не потрібно гнати силою на поле бою.
Як інформує “Фокус”, у Верховній Раді придумали спосіб поповнити лави ЗСУ — скасувати відстрочку для мобілізації для тих, хто вдруге здобуває вищу освіту. Член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський упевнений, що буде абсолютно справедливо в умовах повномасштабної війни обмежитися однією вищою освітою.
Здобуття третьої та четвертої вищої освіти жодним чином не може бути підставою для відстрочки, і якщо людина в магістратурі навчається одразу після закінчення навчання, то це здобуття вищої освіти магістра. Якщо вона вступила до аспірантури одразу після навчання, то зрозуміло.
“А коли людина має перерву й тільки під час війни раптом захотіла займатися науковою діяльністю, то це викликає питання”, — вважає він.
У коментарі Фокусу Веніславський уточнив, що йдеться виключно про студентів-чоловіків, які вирішили здобути другу вищу освіту, відмінну від першої.
“Якщо студент має документ, що підтверджує кваліфікаційний рівень бакалавра або магістра й після цього здобуває ще один бакалаврський або магістерський ступінь. Після початку повномасштабної війни пішов бізнес на вступі до ВНЗ чоловіків від 30 до 55 років. Навряд чи це правильний шлях для відстрочки від призову”, — додав він.
Десятки тисяч студентів підуть в армію?
Аспірантів і здобувачів наукових ступенів поки що не чіпатимуть. Точні цифри майбутніх мобілізованих студентів не прораховувалися. Веніславський коротко вказав, що можна говорити про десятки тисяч, можливо 40-50 тисяч осіб, які поповнять ЗСУ.
Законодавці мають враховувати питання мотивації студентів, які вступили до вишів замість служби в ЗСУ, вважає експерт напряму “Освіта” Українського інституту майбутнього Микола Скиба.
“Варто проаналізувати наслідки та боєздатність людей, перш ніж приймати такі бажання політиків як частину мобілізаційного плану. Чи позначиться це на бойовому дусі та боєздатності підрозділів. Другу освіту здобувають найчастіше далеко не в студентському віці. Багато випадків, коли люди не прикриваються статусом студента, а усвідомлено навчаються, змінюють профіль діяльності”, — коментує фахівець Фокусу.
Охочі добровільно вирушити на фронт уже давно там, а решта не можуть фізично або психологічно не готові, продовжує Скиба.
Експерт упевнений, що скасування відстрочки мобілізації для студентів точно погіршить якість освіти в Україні.
Чи можуть змінити законодавство заради мобілізації студентів і аспірантів?
Опитані Фокусом юристи впевнені, що законодавство в Україні можуть змінити не на користь студентів ВНЗ і аспірантів. Повістки рано чи пізно отримають майже всі категорії призовників, каже адвокатка юридичної компанії “Riyako&Partners” Катерина Аніщенко
“Уже давно точаться розмови про внесення змін до Закону України “Про освіту” й відповідно до ст. 23 ЗУ “Про мобілізацію” щодо студентів і аспірантів, кількості їхніх освіт і їхнього віку. До абзацу про надання відстрочки здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам і докторантам, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, можуть додати про відстрочку з певними особливостями”, — зазначає юрист.
Якщо студентів і аспірантів виключать зі статті 23 закону “Про мобілізацію”, вони підлягатимуть призову на службу на загальних підставах. Можливу зміну до статті 23 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” підтверджує адвокат юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Дмитро Лазебний.
“Тоді аспіранти й студенти підлягатимуть мобілізації на загальних підставах. На мій погляд, якщо відповідні зміни будуть внесені, вони не конкуруватимуть зі ст. 53 Конституції України, яка гарантує громадянам України права на освіту”, — упевнений він.
Вихідні та святкові дні у вересні 2020: скільки будемо відпочивати