В Україні триває загальна мобілізація, яка супроводжується дискусіями з приводу її посилення. Також суспільство цікавить, наскільки масовим є виїзд ухилянтів за кордон, чи можна їх буде за це карати у майбутньому і чи зрештою влада позбавить старших чоловіків можливості здобувати вищу освіту та мати відстрочку від служби.
Українські та польські ЗМІ публікували низку матеріалів і називали різні цифри кількості чоловіків призовного віку, які у різний спосіб змогли виїхати за кордон і там залишитись. Йшлося про щонайменше десятки тисяч людей.
З 24 лютого 2022 року виїзд з України чоловіків віком 18—60 років заборонений. Дозволи на виїзд у окремих випадках видають органи державної влади, пише ТСН.
“Розслідувати треба кожен конкретний випадок” — Веніславський
“Зараз говорити про якісь точні цифри незаконного перетину державного кордону без наявності відповідних правових підстав дуже складно”, — розповів представник президента в парламенті та член комітету з нацбезпеки та оборони Федір Веніславський в інтерв’ю BBC Україна.
Окрема історія, коли чоловік перетнув державний кордон у повній відповідності до норм законодавства і скористався легальними документами. Як-от виїхав через систему Шлях, але потім не повернувся в Україну.
“І це також питання — які норми закону порушила ця людина і чи порушила? Чи можна вважати, що вона незаконно перетнула державний кордон? Важливо, що ніхто не може бути примушений примусово повернутися в Україну, якщо він законно перетнув державний кордон”, — констатує Веніславський.
Тому він визнає, що дуже розмиті межі того, скільки реально людей перебувають за кордоном без достатніх правових підстав і скількох із них можна вважати порушниками.
Влада кілька разів заявляла, що ініціюватиме механізм покарання ухилянтів, які виїхали за кордон. Проте жодну з ініціатив так і не втілили у життя.
Веніславський розповідає, що з колегами по комітету навіть планували зареєструвати законопроєкт, де йшлося б про те, що ті, хто залишив територію України і не повернувся під час воєнного стану, можуть отримати кримінальне покарання.
“Зараз це не варто робити. Після війни нам необхідно забезпечувати, скажімо так, демографічну політику, збереження щонайменше нашої української нації. Тож покарання може мати зворотний ефект”, — каже депутат.
Але зауважує, що він все ж виступає за переслідування у межах закону осіб, які у змові з ТЦК чи ВЛК купили собі підроблені документи і змогли виїхати. Але у кожному конкретному випадку справу мають розслідувати, а рішення має ухвалювати суд.
“Будуть притягнуті до відповідальності” — ДПСУ
А от речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко стверджує, що на військовозобов’язаних громадян України, які незаконно перетнули кордон під час дії воєнного стану, чекає відповідальність.
“Військовозобов’язані чоловіки продовжують здійснювати спроби незаконно перетнути кордон, хоча останнім часом таких спроб стало помітно менше, ніж на початку війни. Покинути країну намагаються як поза межами пунктів пропуску, так і через офіційні пункти, але в порушення процедур: наприклад, за підробними документами, або просто ховаючись в технічних порожнинах транспортних засобів”, — зазначив він.
Більшість таких втікачів, за словами речника ДПСУ, прикордонникам вдається перехопити. А тим, хто таки зміг виїхати, загрожує відповідальність після повернення додому.
“Якщо ж хтось у незаконний спосіб все ж таки перетнув державний кордон, в подальшому, коли вони будуть повертатися, то вони також будуть притягнуті до відповідальності. Це не означає, що якщо людина здійснила таке порушення, вона в подальшому уникне відповідальності відповідно до законодавства України”, — заявив Демченко.
“Зіткнуться з юридичними проблемами” — Подоляк
Радник Офісу президента Михайло Подоляк пообіцяв, що громадяни України, які ховаються від війни за кордоном, зіткнуться з “юридичними проблемами” після повернення додому.
За його словами, щодо втікачів, які придбали фіктивні довідки і виїхали за кордон, будуть судові рішення, оскільки такий документ “є проявом корупційної дії”.
“На основі цього треба буде звертатися в суди тих країн, де вони перебувають як біженці з певними юридичними статусами, щоб їм це скасували, і в судах цих країн довести, що ця людина отримала довідку не належним чином”, — зауважив Михайло Подоляк.
Водночас він визнав складність юридичної процедури екстрадиції ухилянтів з країн Заходу, де вважають, що людина має право боятися воювати, тому вважає, що в такий спосіб на масове повернення цих людей сподіватися не варто.
Посилення мобілізації: бути чи не бути
Ще наприкінці літа президент Володимир Зеленський казав, що військові звертаються до нього з проханням посилити мобілізацію.
“Підстав немає” — Веніславський
“Сьогодні жодних підстав для того, щоби сказати про необхідність розширення, прискорення або збільшення кількості мобілізаційних заходів, немає”, — запевняє Федір Веніславський.
Він нагадує, що Україна проголосила в перший день війни загальну мобілізацію.
“І в рамках цієї мобілізації територіальні центри комплектації забезпечують поповнення втрат — і вбитих, і поранених”.
Звісно, визнає він, проводять мобілізацію і для формування нових резервів, “які потрібні для наступу і для звільнення територій”.
“Але підстав на сьогодні говорити, що необхідно різко збільшити кількість мобілізованих, немає”, — каже Федір Веніславський.
Він, як і загалом влада, визнає існування великої проблеми корупції як у ТЦК, так і під час проходження військово-лікарських комісій. Це питання на особливому контролі у президента та РНБО, силовики ледь не щодня звітують про викриття фактів хабарництва.
Один з механізмів боротьби із зловживанням раніше оголосив президент — переводити бойових офіцерів керувати регіональними ТЦК.
“Це ідея президента. Я її підтримую повністю. Тому що я абсолютно переконаний, що офіцери, які мають бойовий досвід, — у них є трошки інша система цінностей”, — вважає Веніславський.
Він нагадав, що, за рішенням РНБО, усіх керівників обласних ТЦК звільняють і шукають їм заміну серед бойових офіцерів.
“Все залежить від воєнної стратегії” — Костенко
Секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, нардеп Роман Костенко зазначив, що в Україні можуть посилити мобілізаційні заходи у разі зміни воєнної стратегії.
“Війна триває. Кожного дня формуються нові підрозділи. Противник теж продовжує свою мобілізацію. Питання, чи потрібно більше нам людей, це питання до Генштабу. У них є плани мобілізації і вони визначають, скільки людей їм потрібно. Цей план мобілізації є таємною інформацією”, — говорить Костенко.
Він прокоментував заяву екскомандира штурмової роти батальйону “Айдар”, військового аналітика Євгена Дикого про те, що потрібно мобілізувати до ЗСУ пів мільйона людей.
“Тут питання у тому, що таке 500 тисяч (мобілізувати. — Ред.) — за місяць, за рік?”, — говорить політик.
“Ми маємо зрозуміти, яка наша подальша стратегія, що ми робимо. Ми зможемо говорити про певну кількість (людей, кого треба мобілізувати — Ред.), коли будемо знати, скільки підрозділів нам потрібно створити, скільки підрозділів нам треба поповнити, які дії планує Російська Федерація, який в нас план — ми збираємось контратакувати на одному напрямку, на декількох чи будемо стримувати Російську Федерацію на рубежах”, — каже нардеп.
Відстрочка для “дорослих” студентів
На початку вересня стало відомо, що влада планує позбавити відстрочки від мобілізації чоловіків, які після 30 років вирішили піти навчатись.
Раніше про необхідність скасувати відстрочку для здобувачів другої вищої освіти говорив секретар РНБО Олексій Данілов.
Автори законопроєкту, серед яких був і Федір Веніславський, вказували, що сотні тисяч чоловіків можуть використовувати таку лазівку законодавства з походом у студенти, щоб ухилитись від мобілізації.
Планувалося, що закон мають схвалити вже у вересні. Проте ця ініціатива наразі “забуксувала”.
“Звичайно, є значна кількість чоловіків у віці сорок-п’ятдесят років, які раптом виявили бажання здобувати вищу освіту — другу, третю чи четверту, причому на денній формі. Це очевидна для мене, як для юриста, форма уникнути призову за мобілізацією”, — визнає Веніславський.
Але він каже, що це дуже чутливе питання, тож швидко зміни не ухвалять: “На сьогодні говорити про якусь модель скасування відстрочки, яка має загальну підтримку, — ми ще не можемо. Йдуть дискусії. Те, що це питання треба вирішувати, я думаю, в цьому сумніву немає. Коли це буде, як це буде — подивимося”.
За його словами, тривають дискусії, хто має мати право на відстрочку, а хто — ні. На його думку, якщо людина здобуває послідовну освіту — спочатку професійно-технічну, потім передвищу, вищу, а потім післядипломну, то відстрочка потрібна.
А от коли людина несподівано йде вчитись у зовсім іншу сферу під час війни, то це недопустимий варіант поведінки, вважає Веніславський.
Кількість “дорослих” студентів збільшилась в рази
Про необхідність перегляду списку студентів, які мають відстрочку від мобілізації, говорять на найвищому рівні.
Олексій Данилов, секретар РНБО, заявив, що під час війни кількість чоловіків, які здобувають другу або третю освіту, різко зросла, тому Міністерство освіти України вирішуватиме, чи мають право чоловіки призовного віку вдруге або втретє здобувати вищу освіту.
“Міністерство освіти зараз буде розглядати це питання, проводитимуть аналіз, адже так сталося, що переважно чоловіки з певним життєвим досвідом — 40–50 років — вирішили здобувати другу-третю освіту. Кількість людей, які хочуть здобути освіту, збільшилася в рази”, — заявив Данілов.
За словам адвоката Олександра Заруцького, держава самостійно вирішує, в який момент і на яких підставах вона надає пільги або відстрочку від мобілізації студентам.
Думка адвоката
“Новий законопроєкт не порушує право на освіту, оскільки для тих, хто отримує першу вищу освіту, нічого не змінюється — у них залишається бронь. А щодо тих, хто здобуває другу чи третю вищу освіту, то я вважаю, що позбавляти їх такого права є не зовсім справедливо, особливо якщо людина розпочала навчання до війни або в рік, коли розпочалася війна. Адже люди отримують освіту не просто так і не тому, що хочуть уникнути мобілізації”, — розповів сайту ТСН.ua адвокат Олександр Заруцький.
“Можливо, та освіта, яка у них вже є, не дозволяє їм достатньо заробляти. Вони не хочуть бути на утриманні у держави та отримувати кошти по безробіттю. Люди намагаються знайти шлях, щоб бути ефективними членами суспільства, і для цього пішли здобувати нову вищу освіту”, — додав він.
“Швидка” застрягла у болоті”: на Тернопільщині ледь не помер молодий хлопець (фото)