Хочете стати справжнім оратором, але хвилювання не дозволяє вимовити і слово? Сьогодні своїми секретами та порадами стосовно того, як виступати перед публікою, ділиться психолог Тайлер Тервурен.
Як не мимрити перед публікою, а стати впевненим в собі оратором, розповідає психолог Тайлер Тервурен.
Я стояв на сцені, а переді мною сиділи сотні людей і чекали моїх перших слів. Однак внутрішній голос нагадував: “Ти на таке не здатен”.
Я виступав із першою лекцією на конференції TEDx і мав зацікавити аудиторію, втримати їхню увагу. Це величезна відповідальність, і за інших обставин я би піддався внутрішньому голосу. “Так, ти маєш рацію. Мені тут не місце. Я інтроверт, постійно сам себе виправляю, навіть коли розмовляю з дружиною, хочу змінити сказане”.
Але, на щастя, тоді я виконав своє домашнє завдання: навчився стримувати думки, що мене самого й руйнували. Я знав, що мав говорити, і вірив у ці слова. А ще я мав план.
Сьогодні я можу вийти на сцену перед тисячами людей і впевнено, авторитетно вимовити все, що вважаю за важливе. Інколи це виходить доволі непогано, навіть деякі жарти вдаються, але так було не завжди. Впевненість під час публічних виступів — результат колосальних зусиль і роботи, жаху й сорому. Однак я радий, що пережив усе це, адже тепер можу ділитися досвідом перевтілення з ідіота, який постійно щось мимрив, на спокійного, впевненого в собі оратора.
Тому запам’ятайте: навичками публічних виступів можна оволодіти. Ось уроки, які допомогли мені в цьому. Багато з них я перейняв в ораторів, які роблять це значно краще за мене.
1. Не виступайте на теми, про які мало знаєте
Якщо ви дотримуватиметеся цієї поради, більшість наступних пунктів навіть не знадобляться.
Після кількох перших виступів у вас з’являтимуться можливості виступити перед великою аудиторією в якомусь класному місці. Але на тему, з якої ви явно не фахівець. Подякуйте і ввічливо відмовтеся.
Навіть якщо встигнете все вивчити, виступ не буде хорошим, адже до цієї теми ви байдужі. Насправді вам навіть не хочеться робити виступ на цю тему.
Цієї поради дотримуватися складно, адже завжди хочеться уваги аудиторії, і здається, що відмовляєтеся від великої можливості. Однак на вас чекає розчарування.
2. Обдумуйте переходи, але нічого більше
Можливо, у вас, як і в мене, у голові сидить внутрішній редактор, який постійно ставить двійки й критикує кожне вимовлене речення. Вам завжди здається, що могли би сказати ліпше. Готуючи презентацію, здається, можна прописати все завчасно, а тому бути впевненому в тому, що все скажете правильно.
Але жоден воєнний план не виживає при першому ж контакті з ворогом. У цьому й проблема детально прописаних текстів. Вихід на сцену — це жива обстановка, і що детальніше все прописано, то більше шансів провалити справу взагалі. Для новачків в ораторському ремеслі немає нічого гіршого, аніж забути речення і з муками згадувати, що ж далі.
Певна річ, вам потрібен якийсь план. І ліпше, щоб в ньому було кілька історій (історії не забуваються!), а також продумані переходи між ними.
Аудиторія любить історії, а вам не доведеться їх прописувати, адже ми й так запрограмовані їх пам’ятати. Просто помітьте собі найважливіші пункти в кожній історії, а ваша людська природа зробить решту.
3. Репетируйте більше, ніж потрібно
Мій друг Кріс Гільбо — засновник і ведучий The World Domination Summit. Раз на рік впродовж вихідних він виступає з десятьма промовами. Інколи в нього є історія. Інколи йому потрібно нагадати про щось аудиторії перед перервою на обід. Якось я запитав його: “Як ти запам’ятовуєш таку кількість речей?”. Гадав, що він має якийсь секрет, але Кріс відповів: “Я багато репетирую”.
Я роблю те саме. І це працює. Коли здається, що вже вивчив свою промову, я репетирую її ще щонайменше 2-3 рази. Це забирає багато часу й буває доволі нудно: ще б пак, повторювати одне й те саме цілими днями й тижнями. Але йдеться не про вас, — ліпше подумайте про своїх слухачів. Ваш виступ повинен їх зацікавити.
4. Пишіть промову поступово
Кріс також сказав, що працює порціями. Спочатку проробляє шматочки презентації, а потім складає їх разом. Я тепер теж так роблю, і це помітно зменшує час, витрачений на підготовку. Такий підхід дає можливість відпрацювати різні частини презентації одночасно. Якщо якийсь фрагмент всередині мені не подобається, можу продовжити роботу над ним пізніше. А чим швидше ви закінчите свою презентацію, тим більше часу матимете на репетиції. І нічого так не підвищує впевненість, як успіх.
5. Не поспішайте
Часто проблема полягає в тому, що коли починаємо говорити, відразу тараторимо, щоб встигнути за думками, які хочемо висловити. Моя голова постійно генерує якісь ідей, але прискорювати мовлення, щоб встигати за цим, — помилка. Ви починаєте плутатися, спотикатися, пояснювати заново те, що вже розповіли, та ще й напружуєтесь.
Але потрібно не просто говорити повільніше, — навчіться повільніше думати. Тобто, уважніше. Ця проблема зі швидкістю мовлення спричинена нашим недбалим ставленням до думок. У мозку з’являються приблизні зв’язки, на пропрацювання яких потрібен час, а ви замість цього перескакуєте на щось нове. І незабаром й зовсім губитеся.
Коли відчуваєте, що мозок поспішає, скажіть йому повернутися й повторити. Поверніться до того моменту, на якому зупинилися ваші слова, і продовжуйте з цього місця. Мені це допомагає.
6. Не відхиляйтеся від теми
Коли я готувався до виступу на TEDx, попросив свого друга коуча-оратора Майка Пакьоне слідкувати за мною і вказувати на помилки. Він помітив, що я часто відхилявся від теми. Таке трапляється, коли під час виступу з’являється якась ідея, і ви вирішуєте піти за нею. Але проблема в тому, що потім з’являється ще якась думка, і так далі. Як загубитися в лісі? Спочатку робите крок вбік, щоб подивитися на квіточку. Потім ще один, і ще — аж раптом не розумієте, де опинилися.
Є два рішення. Перше — дотримуватися правила №3 і дуже багато репетирувати. Це допоможе добре засвоїти свої історій та пам’ятати, куди вони вас ведуть. Друге, яке можна застосувати безпосередньо на сцені, подумки записати нову ідею.
Мозок не хоче відразу відпускати мандруючу думку, прагне її дослідити. Скажіть собі, що можете це зробити… але трохи пізніше. Можливо, вона знадобиться під час наступного виступу на таку ж тему. Тільки не зараз.
7. Придумайте заспокійливий ритуал перед промовою
Моє серце сильно билося, м’язи напружилися, зір став невиразним, я важко дихав. На мене очікував найскладніший виступ у кар’єрі, а я думав лише про те, як усе завалю. Це викликало стрес, а далі — зрозуміло.
На щастя, мене й до цього підготували. Ванесса Ван Едварс, яку я вважав однією з найкращих спікерів, зізналася, що теж нервує перед серйозними виступами (ніколи б не подумав). Вона використовує спеціальну заспокійливу техніку — таку має кожен із ораторів. За кілька хвилин до виходу на сцену вона знаходить тихе місце (наприклад, вбиральню), глибоко дихає та уявляє собі успішне закінчення промови. Звучить дещо по-дурному, але це дуже добре працює. Повірте мені.
Тому перед виступами звертайте увагу на рівень стресу. Збудження — це нормально. Нервувати — ні. Тому завжди залишайте кілька хвилин перед промовою, щоб заспокоїтися.
8. Якщо напартачили, продовжуйте виступ
Я був великим фанатом телепрограми The Colbert Report. Та й не лише я. Якщо ви дивилися це шоу, можливо, навіть і не помітили, що Стівен майже щоразу в кожному епізоді щось говорить не так — неточно висловлюється, пропускає слова чи говорить їх із помилками. Але ми не помічаємо цього, оскільки не помічає він сам. Коли Стівен каже щось не так, то ніколи не зупиняється і не виправляється. Просто продовжує розмовляти, адже знає, що контекст важливіший за деталі.
Ніхто не прислуховується до кожного сказаного слова. Люди намагаються зловити загальний сенс. І привертати увагу до своєї помилки набагато гірше, аніж просто її допуститися. Якщо ви вже й сказали щось, що потрапляє в око, пожартуйте над цим і рухайтеся далі.
9. Пам’ятайте: слухачі хочуть, щоб ви досягли успіху
Це найпростіша порада, яка допоможе втілити всі перераховані правила в життя. Коли вас охоплює стрес перед великим заходом, про це легко забути. Але згадайте, що люди прийшли на виступ не тому, що хочуть зганьбити вас. Вони прагнуть дізнатися щось цікаве. Вони пожертвували часом, а то й грошима, щоб вас вислухати.
Коли майбутня промова навіює знервовані думки, відразу здається: “Що як комусь не припаде до душі мій виступ?”. Ця думка незабаром перетворюється на іншу: “Що як мене зненавидять?”. Це й спричиняє погані виступи. За жодних обставин не дозволяйте собі йти цим шляхом.
Насправді слухачі повністю на вашому боці. Вони хочуть, щоб все вийшло. І якщо дотримуватиметеся перерахованих дев’яти правил, маєте багато шансів на успіх.
ПІД ХАРКОВОМ ПРОПАЛА ЩЕ ОДНА ДІВЧИНКА-ПІДЛІТОК