Чи знаєте ви, що занижені очікування допомагають підвищити відчуття щастя?! Ні? А от данці знають, і це, мабуть, одна із причин, чому їх вважають найщасливішою нацією в світі.
Авторка Quartz Ліла Маклеллан розповідає, чому занижені очікування — запорука щастя данців.
Нещодавно Данія повернула собі титул найщасливішої країни світу, після того як ненадовго поступилася Швейцарії.
Окрім очевидних причин успіху Данії, серед яких рівність прибутків, довіра до влади та особиста свобода, очевидно, певну роль відіграють і інші речі. Виявляється, у данців є багато культурних правил, які сприяють задоволенню життя.
До прикладу, виконавчий директор Науково-дослідницького інституту щастя в Копенгагені Мейк Вікінг у своїй новій книзі посилається на важливість “hygge”, що у вільному перекладі означає насолоду хорошими повсякденними речами в житті.
Канадський психотерапевт Ліндсі Дюпуї, яка працює в Копенгагені, в записі блогу Psych Central вказує і на інший принцип данців, який називають “Закон Янте”. Термін запозичено з сатиричної книги “Втікач перетинає свої сліди”, що вийшла друком 1933 року. Він припускає, що данці щасливі, оскільки прагнуть бути середніми, звичайними. Датсько-норвезький автор Аксель Сандемусе написав роман (і постулати вигаданого закону), що описує життя невеликого міста і регіону, де той виріс. Янте — це вигадана назва рідного міста головного героя.
10 правил “Закону Янте”:
- Не думайте, що ви особливі.
- Не думайте, що ви такі ж хороші, як і ми.
- Не думайте, що ви розумніші за нас.
- Не переконуйте себе, що ви кращі за нас.
- Не думайте, що ви знаєте більше, ніж ми.
- Не думайте, що ви важливіші, ніж ми.
- Не думайте, що у вас все добре виходить.
- Не насміхайтеся над нами.
- Не думайте, що комусь є до вас діло.
- Не думайте, що ви здатні чогось нас навчити.
Хоч данці і не люблять цього визнавати, пояснює Дюпюї, “Закон Янте” існує насправді, і все ще поширений у культурі. У книзі 2014 року “Майже ідеальні люди” автор і журналіст Майкл Бут, що мешкає в Копенагені, помітив, що “Закон Янте” діє усюди в Данії на тому чи іншому рівні, незважаючи на те, що його вплив дещо менший і не такий помітний у столиці.
Газетна оглядачка Аннгрет Размуссен нещодавно викликала дебати щодо “Закону Янте”, написавши про те, як повернулася додому з Вашингтону, де живе, і поділилася з друзями успіхами сина у школі. “У нього все добре, він — номер один у своєму класі, – пояснила вона. – Аж раптом усі за столом змовкли”. Вона відразу зрозуміла, що порушила цей кодекс. “Якби я сказала, що він хороший актор і добре малює, це було б нормально, однак вихвалятися академічними досягненнями було абсолютно неправильно”, – пояснила Размуссен.
Дюпюї стверджує, що користь закону підтверджується дослідженнями щастя. Дотримуючись 10 правил, “ви, ймовірно, ставите собі за мету прожити цілком звичайне життя. Із таким менталітетом ви, швидше за все, задоволені, коли життя дає щось посереднє.
“З іншого боку, якщо життя дає щось більше, ви будете приємно вражені, а в більшості випадків неймовірно щасливі”, – додала Дюпюї.
Чим нижчі очікування, тим ймовірніше, що результат перевищить їх, і викликатиме щастя
Дослідження щастя неврологом Робом Рутледжем із Університетського коледжа Лондона, показує, що занижені очікування допомагають підвищити відчуття щастя. Експерименти Рутледжа складалися з ігор на прийняття рішень, у яких учасники отримували невелику суму грошей як винагороду за певний вибір. Він використовував рейтинги, складені самим учасниками, а також МРТ для вимірювання рівня щастя у відповідь на грошове заохочення.
Результати показали, що люди були щасливішими, коли отримували неочікувану винагороду, аніж тоді, коли їм давали те, на що вони сподівалися.