Долар в обмінних пунктах та банках досить стрімко подорожчав до позначки понад 39 гривень. УНІАН розібрався, чим спричинені такі коливання курсу, та що буде із гривнею надалі.
Останніми тижнями українська гривня послаблюється. Станом на початок березня курс долара в банках та валютних обмінниках коливався в межах позначки 38,50 грн, а вже на днях перетнув межу у 39 грн за одиницю американської валюти.
Готівковий курс залежить від офіційного курсу Нацбанку, який, відповідно, також рухався в бік здешевлення гривні. В результаті новинні стрічки неодноразово рясніли заголовками про “досягнення історичного антирекорду курсу”. Наприклад, сьогодні, 20 березня, долар за офіційним курсом вперше сягнув рівня 39,13 гривень.
УНІАН звернувся за коментарями до експертів із банківської сфери та розібрався, чи варто чекати нових антирекордів, та чи є поточна ситуація на валютному ринку чимось екстраординарним.
Попит на валюту зростає
За даними аналітиків інвестгрупи ICU, наприкінці минулого тижня на міжбанківському ринку зріс попит на валюту. Через це Нацбанку довелося збільшити інтервенції (іншими словами – продавати більше валюти), а курс гривні послабшав.
Так, національна валюта лише за тиждень “просіла” на 1,7%, до 38,8 грн/дол., а готівковий обмінний курс у системно важливих банках за підсумками тижня – на 1,1%, до 38,4-39,0 грн/дол. Інтервенції ж Нацбанку за минулий тиждень зросли до 263 мільйонів доларів, що майже на 68% перевищує показники попереднього тижня.
“Дисбаланси, що могли бути спричинені купівлею валюти держструктурами під імпортні контракти, могли обумовити збільшення інтервенцій НБУ, особливо в четвер і п’ятницю, та, вочевидь, спровокувати послаблення курсу гривні на міжбанківському ринку. Населення зменшило купівлю валюти, оскільки безготівкові ліміти могли бути переважно використані в перший тиждень місяця. Через це ослаблення готівкового курсу і могло бути стриманішим, ніж офіційного”, – зазначили аналітики.
Варто нагадати, що з жовтня минулого року в Україні діє режим так званої “керованої гнучкості”, що прийшов на зміну фіксованому курсу, який діяв з початку повномасштабної війни. Простими словами, тепер курс визначається операціями на міжбанківському ринку, залежно від співвідношення попиту і пропозиції, проте НБУ може контролювати валютні показники своїми інтервенціями – тобто, в залежності від ситуації, регулятор купує або продає валюту, аби не допустити значних перекосів (надмірного послаблення чи посилення гривні).
Причини послаблення гривні
Тож нинішня ситуація на валютному ринку є відображенням попиту і пропозиції на валюту. Як розповіли УНІАН в прес-службі “Укрексімбанку”, вона “характеризується стабільністю із наявністю курсових коливань в обидва боки”.
Так, у січні гривня тяжіла до зміцнення, досягнувши позначки 37,45 грн за долар США, за рахунок суттєвого звуження дефіциту держбюджету та сезонного зниження активності на ринку серед імпортерів. Тоді як поточне зростання курсу долара до 38,80-38,90, що становить 2% з початку року, є очікуваним на тлі зниження надходжень міжнародної допомоги, певного надолуження бюджетних видатків та збільшення попиту.
Директор департаменту казначейських операцій Unex Bank Анна Золотько погоджується, що наприкінці лютого та початку березня попит на валюту був доволі слабким, а пропозиція, навпаки, збільшилася. Цьому сприяло наближення посівної та період сплати податків, для чого бізнес потребував додаткової гривневої ліквідності.
“На цьому тлі гривня залишалася стабільною та навіть дещо зміцнювалася. А Національний банк суттєво зменшив обсяг інтервенцій на валютному ринку. Минулого тижня попит на валюту знову почав зростати, виріс обсяг торгів та інтервенції НБУ. Тож дещо зріс і курс”, – пояснює вона.
Серед причин поточного погіршення курсу Анна Золотько зазначає системний дефіцит валюти на ринку через обмежений експорт, зростання попиту на валюту та порушення ритмічності надходження міжнародної допомоги.
У свою чергу, начальник інвестиційного відділу управління організації роботи з преміум-клієнтами “Ощадбанку” Сергій Швець вважає, що послаблення гривні, що поступово почалося з кінця 2023 року, спричинене, зокрема, розподіленням по секторах економіки грошей, виділених наприкінці минулого року, згідно з бюджетними розкладами.
Фактор міжнародної допомоги
Україна останні місяці знаходиться в напруженому очікуванні рішення щодо виділення допомоги з боку США – як військової, так і фінансової. Ситуація ускладнюється тим, що демократи та республіканці не можуть дійти згоди стосовно законопроекту про допомогу нашій державі. Головна роль у блокуванні допомоги належить спікеру Палати представників Майку Джонсону, який обіцяє представити новий документ, але поки що далі розмов справа не йде.
За словами експертів, затримка і невизначеність щодо допомоги США має здебільшого психологічний вплив на валютний курс. Так, Сергій Швець зазначає, що послаблення національної валюти у великій мірі спровоковане невизначеністю щодо надання цієї допомоги.
“Даний фактор має як чисто психологічний вплив на економічних агентів та населення, так і негативний вплив на свободу НБУ регулювати баланс попиту та пропозиції на міжбанківському валютному ринку”, – сказав банкір.
Анна Золотько також вважає, що вплив затримки допомоги від Сполучених Штатів на курс валют є значною мірою психологічним. Адже, за її словами, прямого впливу на курс затримка поки що не несе: резервів НБУ цілком достатньо для забезпечення курсової стійкості на доволі тривалому часовому горизонті.
“Але психологічно вони підсилюють девальваційні очікування та можуть стимулювати додатковий попит на валюту. Це, до речі, один із чинників, що викликав потужні хвилі валютного попиту наприкінці минулого та початку цього року. Тож зовсім відкидати цей фактор не можна. Слід також відзначити, що усі базові макроекономічні прогнози ґрунтуються на припущенні, що допомога все ж надійде”, – каже експертка.
Водночас, неотримання такої необхідної міжнародної допомоги, наслідки затримки якої вже, на жаль, відчуваються на фронті, може мати для нашої країни критичні наслідки. Тому нам залишається лише сподіватися на краще і вірити у можливе досягнення згоди між американськими політиками.
Втішні прогнози
Чого ж чекати від валютного ринку надалі, та чи очікувати подальшого знецінення гривні після досягнення психологічної позначки у 39 грн за долар?
“Я би не стала говорити про знецінення – це занадто гучний термін для поточної ситуації. Помірна девальвація гривні в умовах системного дефіциту валюти на стратегічному проміжку часу є природною. Але це нешвидкий та, головне, нелінійний процес”, – наголошує директор департаменту казначейських операцій Unex Bank Анна Золотько.
За її словами, хвилі зростання попиту на валюту, що викликані сезонними чинниками, будуть призводити до зростання курсу, які, в свою чергу, змінюватимуться періодами зміцнення гривні, що є абсолютно нормальним для валютного ринку.
Сергій Швець пояснює, що динаміка курсу гривні буде визначатися двома конкуруючими факторами.
“З одного боку – новинами стосовно зовнішньої допомоги країні та можливостями НБУ продавати іноземну валюту з резервів. А з іншого – прагненням НБУ підтримувати інфляцію на низькому рівні, а отже, і курс гривні через зростаючу залежність країни від імпорту”, – розповідає банкір.
В “Укрексімбанку” також не прогнозують негативного розвитку ситуації на валютному ринку. На думку банкірів, стійке зростання валютної пропозиції значною мірою компенсує попит і сприятиме меншому тиску на валютні резерви, що дасть можливість зменшувати присутність НБУ на ринку з інтервенціями.
Водночас, за словами експертів фінустанови, вкладення населення у гривневі активи, дохідність яких ефективно підтримується Нацбанком, здатні компенсувати інфляційні та валютні ризики. Крім того, стабільність гривні забезпечуватимуть українські міжнародні резерви, які залишаються значними. Станом на 1 березня вони становлять 37,1 мільярдів доларів, що перевищує показник за аналогічний період минулого року на 28 відсотків. До того ж очікуване зарахування до мільярдів доларів міжнародної допомоги до кінця березня має додатково зміцнити резерви та збалансувати курсові очікування.
Як видно з пояснень експертів, поточна ситуація з курсом гривні не є екстраординарною, і нинішні коливання відповідають об’єктивним факторам. При цьому не слід забувати, що ще наприкінці 2023 року усі прогнози експертів та чиновників передбачали, що до кінця 2024 року долар плавно перетне позначку у 40 гривень – курс у 40,7 грн/дол. закладений у державний бюджет на цей рік. Тому слід бути готовими, що рано чи пізно курси в обмінниках та банках перетнуть цю психологічну позначку. Питання лише в тому – коли саме це станеться. Банкіри переконані, що НЕ найближчим часом.
Схоже, що українцям слід звикати до коливань курсу і не панікувати через них. На третьому році повномасштабної війни Україна знаходиться у кращому економічному становищі, ніж можна було очікувати. Проте у випадку неотримання допомоги від Сполучених Штатів ситуація може значно погіршитися, і курс у 40 гривень за долар здаватиметься нам дуже оптимістичним сценарієм.
“Чотири черги мобілізації в Україні”: кого першими забирають на передову?