Вчора всі мешканці нашої громади вмивалися гіркими сльозами, ховаючи загиблого Героя, гарного хлопця Влада Стешкова. Не вимовити словами увесь той біль і розпач, який охопив кожного з нас. Досі не віриться, що Владика немає серед нас, досі підсвідомість відмовляється вірити в те, що він тепер у Небесному Легіоні.
Усі ми глибоко співпереживаємо і розділяємо горе родини. Але воно лягло на плечі рідних величезним тягарем. Найтяжче, що є у світі – це ховати власну дитину. Материнське серце не витримало цього болю і страждань. Сьогодні зранку серце Віталіни, мами Владислава, спинилося у лікарні. Тепер найрідніші люди, мама і син, разом на небесах. Немає слів, щоб вимовити весь жаль і горе. Не існує слів, щоб втішити і розрадити згорьовану родину. Без матері залишився син Артем, без коханої дружини залишився чоловік Віктор. Війна вбиває не тільки снарядами, вона вбиває горем, яке несе з собою.
Щирі співчуття рідним та близьким, витримки пережити таке величезне горе. Розділяємо з вами біль втрати. Вічна пам’ять Владиславу і Віталіні, вічний спокій…
Доплати військовим за рахунок здорожчання алкоголю: в Україні може з’явитись додатковий податок на міцний алкоголь