Понад 700 000 чоловік в Україні зараз перебувають у статусі заброньованих, але масштабне скасування відстрочок може торкнутися будь-якого з них. Наразі повідомляється про ще одну категорію чоловіків, які підлягають бронюванню. Про новацію повідомили в Мінцифри. Це один із семи кроків, який дозволить стабілізувати мобільний зв’язок та інтернет під час знеструмлень.
Як інформує “24”, керівники українських критичних підприємств забронювали вже понад 55 тисяч працівників через Дію. Найбільше – на Київщині.
Кого ще бронюватимуть: названо нову категорію
Працюємо над бронюванням військовозобов’язаних співробітників ремонтних бригад. Після обстрілів енергооб’єктів та коли базові станції виходять з ладу вони першими відновлюють роботу. Тому, щоб мережа працювала стабільно, працівники ремонтних бригад повинні й далі працювати на своїх місцях,– пояснили в Мінцифри.
Як у Мінцифри планують стабілізувати мобільний зв’язок та інтернет під час відключень
“Українці повинні мати доступ до базових життєвих потреб попри дії ворога. Викликати швидку, написати рідним чи отримати сповіщення про повітряну тривогу – необхідність для людей, на яку не має впливати знеструмлення”, – говорять у відомстві.
Рішення задля стабілізації з мобільним зв’язком та інтернетом:
Узгодили перелік об’єктів, які повинні мати безперебійне живлення. ОВА передадуть його до обленерго. Оновили вимоги Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України. Тепер мобільні оператори повинні забезпечити 25 % мереж генераторами, щоб вони працювали 72+ години під час знеструмлень.
Інша частина мобільної мережі має працювати 10 годин на акумуляторних батареях. Акумулятори працюють за принципом повербанка – живлять базові станції під час знеструмлень.
Посилили перевірки за виконанням вимог. Оператори щоквартально звітуватимуть щодо ситуації НЦУ, а НКЕК перевірятиме виконання. Оператори зможуть подати заявку в обленерго, щоб установа модернізувала свої мережі, які йдуть до базових станцій. Це дасть змогу швидше заряджати акумулятори (але на зарядку акумуляторів все одно потрібен час). Парламент ухвалив закон про скасування мита та ПДВ на ввезення акумуляторів і генераторів.
Наостанок, розпочинається робота над новим сервісом у Дії.
“Українці зможуть повідомляти про проблеми зі зв’язком у застосунку навіть без доступу до інтернету. Коли зв’язок відновиться, інформація автоматично підтягнеться в Дію. Зберемо та проаналізуємо фідбек, щоб надалі працювати над стабілізацією зв’язку”, – сказано в повідомленні Мінцифри.
Як інформує “НВ”, для оновлення військово-облікових даних військовозобов’язаним було надано 60 днів. Кінцевий термін для безкарного уточнення домашньої адреси та номера телефону через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), застосунок Резерв+ та територіальні центри комплектування (ТЦК) сплив 16 липня.
На фоні повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, які були затверджені Верховною Радою та продовжені ще на 90 днів — з 12 серпня до 9 листопада 2024 року. Загальна мобілізація передбачає систему оперативного доукомплектування Збройних Сил, що охоплює всю територію України. Цей механізм дозволяє швидко збільшити чисельність військових для оборони країни та сформувати резерв громадян, готових служити в армії у разі потреби.
Ухилення від мобілізації: коли передбачається штраф та в якому розмірі
З набуттям чинності нового закону про мобілізацію також набули сили зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Відповідно до нововведень, збільшились штрафи за порушення правил військового обліку.
Відповідальність за невиконання громадянином військового обов’язку регулюється двома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):
Стаття 210 (Порушення призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку) — включає випадки, коли військовозобов’язаний не уточнив свої дані, не став на облік або не повідомив про зміну місця проживання чи інші важливі зміни, як от одруження. У цьому разі штраф складає від 17 000 до 25 500 грн. Стаття 210−1 (Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) — охоплює такі порушення, як неявка до ТЦК, відмова від отримання повістки, а також порушення правил військового обліку підприємствами. Штраф становить: для громадян: від 17 000 до 25 500 грн; для посадових осіб і юридичних осіб: від 34 000 до 59 000 грн.
Штрафи можуть бути накладені протягом трьох місяців з моменту виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через рік з моменту його вчинення.
Чи можна оскаржити штраф за не оновлення даних
Так, оскаржити штраф можна. Якщо особа не згодна з накладеним штрафом через помилку у його оформленні, неправильно зазначену суму покарання або наявність поважних причин для неявки до військкомату, вона має право подати апеляцію.
Оскарження слід подати впродовж 10 днів з моменту винесення постанови. Важливо пам’ятати, що відлік терміну починається з дати, коли ТЦК оформив постанову, а не з моменту її фактичного отримання.
У випадку, якщо військкомат надіслав документ із затримкою, можна подати заяву до суду про поновлення терміну для оскарження. Після поновлення терміну слід подати окрему заяву для оскарження штрафу.
Поліція повідомила перші деталі про смерть брата загинувшого мера Кривого Рогу