Чому дорослі діти не поважають своїх батьків

Але дорослі сини і дочки не завжди поспішають висловити своїм батькам елементарні знаки поваги і шани.

Чому так відбувається і чи можна змінити ситуацію?

Психологи пропонують розрізняти поняття любові і поваги, оскільки перше йде від серця, а друге – від розуму. Саме через повагу діти можуть передати подяку батькам, тобто продемонструвати повагу, визнання цінних якостей.

Але станеться це лише в тому випадку, якщо батьки самі демонстрували такий підхід до своєї дитини. Тобто бачили і цінували в ній особистість, всіляко показуючи свою повагу до неї. І робили це від самого народження.

Буває навпаки: батьки не довіряли дитині, встановлювали гіперопіку над кожною її дією, усували від розв’язання посильних для неї завдань. В результаті вона не знає про свої можливості, не відчуває відповідальності за вчинки, не звикла слідувати за своїми бажаннями і вважає, що мама з татом будуть завжди відповідати за неї.

Найважливіше – вона не знайома з тим, що треба поважати інтереси, позиції, думки інших людей. Її цьому не вчили. А це повертається бумерангом, в першу чергу, до самих батьків.

Що треба робити, щоб прищепити дітям повагу?

Як радять фахівці, треба почати з поваги самої дитини. Це визнання в ній особистості, особливостей характеру, прагнень і бажань. Тільки в розвитку можливо становлення самостійної і відповідальної людини.

Подружжю слід проявляти повагу між собою і до всіх членів сім’ї, незалежно від віку. Наочний приклад – це найкраще і перше, що буде спрацьовувати.

Дорослим треба бути послідовними у вихованні дітей: якщо сьогодні щось заборонили, то не треба вже завтра скасовувати це. Кращий варіант – бути постійними у вимогах. При цьому треба вчити знаходити компроміси (наприклад, в їжі, одязі, іграшках), а не забороняти бездумно.

Дійте через любов, а не через страх покарання.

Будьте чесними в сім’ї та з оточуючими, так як діти переймають лінію поведінки дуже швидко і на все життя.

Говоріть про свої почуття і переживання, про свої цінності і переконання. Так можна виховати своїх однодумців, з якими завжди буде легко і цікаво.