МОЛОДА БУЛА – КИНУЛА ДІТЕЙ, СТАРА СТАЛА – НІКОМУ З НИХ НЕ ПОТРІБНА
Жили ми собі з чоловіком спокійно, дочка виростили, недавно заміж видали. Без сторонньої допомоги за все самі домоглися. Та й звідки допомогу було взяти?
Чоловік мій з багатодітної сім’ї, крім нього у матері з батьком були ще 2 дочки. Після нapoдження молодшої дівчинки мама чоловіка, моя свекруха тобто, вильнула хвостом.
– З батьком нашим вона розлучилася, а нас усіх на бабусю, свою матір викинула і втекла влаштовувати своє нове життя, – розповідав чоловік, – там їй діти від першого шлюбу не потрібні були. Зрідка лист напише, мовляв, жива-здорова. І все.
Чоловікові було 23 роки, а його сестрам 19 і 18 відповідно, коли бабуся, яка виховала їх, затіялася піти з життя:
-У вашій матусі ще є дитина, я точно знаю, – сказала бабуся незадовго до cмepті, – її люди бачили вaгiтною на вокзалі, але вона мені ніколи не говорила про те, хто народився.
Свекруха чоловіка з сестрами так і не змогли відшукати, скільки не намагалися. Квартиру бабусі ділити не стали, залишили молодшій сестрі Тамарі, сестра Маша пішла жити до чоловіка, а ми з чоловіком, коли одружилися, взяли іпотеку.
Через років 15 знайшовся і четверта дитина їх матері, син, якого свекруха нapoдила від другого чоловіка, та й залишила його йому, знову відправившись на пошуки великої і чистої любові, не повідомивши адреси.
Так я думаю, що і адрес у неї було багато, мінялися вони часто, повідомляти покинутим дітям їх, свекруха не вважала за потрібне.
Але недавно вона з’явилася: прийшла на поріг квартири, де жила з сім’єю зовиця Тамара.
-Пріехала, вся хвора, пошарпана, – повідомляла Тома по телефону, – сидить і йти не збирається. Ти, – каже, – дочка, ти повинна мене додивитися, жити їй ніде, що робити?
Виявилося, що якийсь чоловік свекрухи пішов у світ інший, а спадкоємці, пасинки, виставили її з квартири, так як з останнім чоловіком вона не була офіційно розписана.
-Білет мені купили до міста, грошей на дорогу дали і все, – плакала невезуча матуся на кухні Тамари, -а вже я їх виховувала, дбала.
Ага, думаємо, своїх чотирьох кинула, а пасинків виховувала. Не свисти!
Ми зібралися у Тамари все разом і стали вирішувати, що робити з матусею.
-Я її у себе не залишу, – заявила Тома, – у мене двоє дітей, великі вже, куди я її в двійці наметах?
-Я у чоловіка живу, квартира його, – відрадити сестра Маша, – на який лад йому в будинку здалася чужа стара? Бери її до себе, братику, ти дочку заміж видав, ви з дружиною удвох в двійці живете, у вас місце є.
Хороший поворот, правда? Чоловік дивиться на мене з сумнівом, може візьмемо мати?
-Ви, дочки, не бажаєте за матусею доглядати, тому, що вона вас кинула колись, – кажу золовкам, – а вважаєте, що я, невістка повинна з-під неї горщики виносити? Так я вашу матусю жодного разу в житті не бачила.
Зовиці в крик: ви повинні взяти мати і все.
А я відразу чоловікові сказала: пустиш в будинок цю чужу бабу, я квартиру розміняю і від тебе піду. Добре бути добрими за чужий рахунок!
Тепер у нас з чоловіком скандали кожен день, та ще сестри його дзвонять постійно, присоромити намагаються, що я така, не хочу за мамою чоловіка доглядати.
Дочка недавно прийшла і каже:
-Моя свекруха для нас все робить, допомагає, чим тільки зможе, так мені її кинути в старості совісно буде. А це по суті – чужа жінка і мама права, що не хоче її брати до себе. Прожила весело, про дітей не думала, не турбувало її, що в старості вона буде в них потребу, ну так – це її вибір.
Чоловік мій, здається усвідомив, запропонував сестрам:
-Давайте скинемося і відправимо мати в будинок для людей похилого віку, догляд будемо додатково оплачувати.
Тамара спочатку руками замахала, що люди скажуть.
А Маша підтримала брата:
-Хто що скаже? У нас рідні – тільки ми. Та й хто її засудив, коли вона нас кинула? Так у державній богадільні наслідки, але при доплати, її нормально додивляться. А що до її думки, то мені на нього – рівно. Мені 3 роки було, коли вона пішла, я її й не пам’ятаю зовсім.
Свекруха намагалася ридати і на жалість тиснути, але дорослі діти були непохитні: раніше треба було про старість замислюватися.
Може з читачів хто і засудить нас, хто в нашій шкурі не був. До речі, ще один брат знайшовся, той, якого від іншого чоловіка свекруха народила. Він наше рішення теж підтримав:
-Вона, коли від мого батька йшла, так не з порожніми руками, – заявив Юра, – все бабулині прикраси вигребла. І багато ще честі для неї, за догляд доплачувати. Я її своєю матір’ю не вважаю. Друга дружина батька мене виростила, ось вона мені – мати.