Екс-голова СБУ і колишній кандидат в президенти Ігор Смешко в п’ятницю дав розгорнуте інтерв’ю головному редактору Радіо НВ Валерію Калнишу.
Смешко розповів про майбутні вибори до Верховної Ради, нового президента Володимира Зеленського і дав психологічний портрет Петра Порошенка. Публікуємо головне з його розмови з НВ.
Про готовність обійняти посаду при президентові Зеленському
Я не отримував жодних пропозицій, і у мене фактично не було жодного контакту з новообраним президентом. Я його знаю суто візуально, ми кілька разів, якщо не зраджує пам’ять, перетнулися десь 2014-2015 року на якихось ефірах у дуже важкий час для країни. Я з ним особисто не знайомий.
Новообраний президент – він законно обраний президент моєї країни, він верховний головнокомандувач. Безумовно, якщо буде пропозиція від президента, і ця пропозиція буде кореспондуватися з моїм розумінням [того], що я зможу допомогти президентові на цій посаді захистити нашу державу, жодних сумнівів немає – я прийму цю пропозицію і зроблю все, що можливо.
Тобто коротка відповідь: безумовно, часи не обирають – в них живуть і умирають.
Про відносини між Зеленським і Коломойським
Д умаю, що відносини власника каналу “Плюси” пана [Ігоря] Коломойського і новообраного президента далекі від розповсюдженого засобами масової інформації рівня залежності другого від першого. Думаю, що канал “Плюси” отримував не меншу вигоду від того, що був розкручений проект із Кварталом 95 – там, швидше за все, були взаємовигідні фінансові відносини.
Не думаю, що там є якийсь карт-бланш повного впливу на новообраного президента з боку пана Коломойського, хоча, безумовно, там існують відносини, історія цих відносин, і очевидно, що власник каналу буде робити спроби впливати. Але я думаю, що є перебільшення ступеня можливості впливу.
Наскільки мені відомо – те, що я бачу на сьогодні, – Володимир Зеленський досить амбітна людина, він досяг у мистецтві, в шоу-бізнесі певних позицій і успіху.
Але тут дуже важливим є те, що на сьогодні Володимира Зеленського-політика фактично ще немає. 70% набрані – він сам про це говорив – це вирок нинішньому президентові.
І може бути величезна трагедія талановитої людини і трагедія народу України, тому що це не жарти – пост президента. Для цього треба мати системні знання, системний досвід в державотворенні, в управлінні державними механізмами.
Тут [залежить] від того, чи зрозуміє талановита людина, що йому треба багато чому вчитись ще, що йому треба підбирати людей, які не завжди будуть говорити приємні речі, а будуть говорити правду, захищаючи і його ім’я, і в першу чергу – ім’я держави.
Про психологічний портрет Петра Порошенка
Я не астролог, але я, безумовно, до певної міри знаю психологічний портрет чинного президента. Він для мене ніколи не був загадкою – і в ті часи, коли я керував розвідувальними органами нашої держави. Я не мав жодних ілюзій стосовно нього і раніше.
Він був членом команди [екс-президента України Віктора] Ющенка, проявив себе після першого Майдану. І фактично те, що сталося – крах його кар’єри на сьогодні як президента – це віддзеркалює те, що сидить у ньому всередині (до речі, це також вказівка і для нинішнього президента): самозакоханість, самовпевненість і бажання підібрати особисто відданих і керованих людей замість професіоналів виливається у такі катастрофи для держави і для себе, тому що [він] відбирає особисто відданих, а вимагає від них, як від професіоналів.
Про можливість піти на вибори до Ради разом із Вакарчуком
У мене були зустрічі з [лідером музичного гурту Океан Ельзи] Святославом [Вакарчуком] ще до першого і після першого туру виборів. У мене з ним історично гарні відносини, я з повагою до нього ставлюся, але у практичній площині у нас на сьогодні немає перемовин, і жодних практичних домовленостей у нас не існує, крім симпатії; крім того, що ми “звіряли годинники”. Розмови, які ми вели – це здебільшого були розмови стосовно ідеології.
Від Святослава я чекаю, поки він оприлюднить свою ідеологічну основу. Будь-яке об’єднання можливе тільки на основі ідеології, це абсолютно принципова позиція.
Про Турчинова, Авакова та Марчука
С екретар РНБО України Олександр] Турчинов – це “чистий” [вірогідно, Смешко застосував це слово у значенні “типовий”, – Ред.] політик. Він ніколи не був професіоналом, він не очолював жодне міністерство і відомство.
[Міністр внутрішніх справ Арсен] Аваков також є політично призначеною особою, але його останні дії говорять про те, що для нього державність – це не пусте слово.
[Представник України в ТКГ у Мінську] пан [Євген] Марчук – це професіонал найвищого рівня. До нього першого потрібно було би прийти новообраному президенту і запропонувати йому найкращі умови для реалізації його знань, досвіду. Ви подивіться – на Мінських переговорах він єдиний, який стоїть навпроти “армії”, і він утримує ці позиції.
Про роль Дмитра Гордона у своїй виборчій кампанії і його політичні амбіції
Б езумовно, він зіграв дуже позитивну роль. Окрім [журналіста] Дмитра Гордона у нас фактично не було виходу на засоби масової інформації національного рівня.
З Дмитром Гордоном ми знайомі багато років, але зустрічалися раз на рік (як правило, у нього на дні народження), після того як я дав йому інтерв’ю. Але я дуже вдячний йому за підтримку і за можливість через нього донести свої думки до максимального числа виборців.
Він не збирається йти у політику, він не збирається обиратися до жодних органів представницької влади. Я абсолютно поважаю його позицію, але якщо би він захотів, припустимо, йти до парламенту, я вважаю, це був би не гірший член парламенту. Його ерудиція, його підготовка, його світогляд абсолютно відповідає тому, що зараз потрібно Україні.
Про Мінський процес
М інський процес – це тупик. Це вимушений формат – єдиний, який нам дозволили мати провідні європейські країни. Вони ж фактично самоусунулись від того, що в центрі Європи йде війна, вони були незацікавлені назвати війну війною.
Гаранти Будапештського меморандуму не хочуть сваритися з другою ядерною державою, вони не виконали своїх зобов’язань, але уряд і чинний президент пішли на поводу у сильних держав, вони вирішили – “що можемо, те можемо”.
Як на мене, [не можна продовжувати] без Будапештського меморандуму – єдиного міжнародного договору, за яким ми віддали третій ядерний арсенал у світі і отримали гарантії, які не [були] виконані. Зокрема, там же немає цього окремого Будапештського меморандуму, підписаного з Росією – там усі підписанти є його гарантами.
Але для цього треба вимагати [виконання гарантій], для цього треба переходити на поле цих країн – в тих країнах також піднімати свідомість виборців і говорити про те, що створена умова для ведення війни у центрі Європи вже більша, ніж Друга світова війна.
“Вона могла жити”: у Польщі після загибелі вагітної поновилися масові протести (фото)