Хто продовжує вірити в Україну, так це іноземці, які тут живуть багато років. Факти ICTV проїхали уздовж всієї країни і привезли три прекрасні історії. Бельгійці, шведи та австрійці знайшли у нас те, про що у Європі потроху забувають: це щирість, прекрасна природа та шалений економічний потенціал.
Попри те, що наші підприємці часто скаржаться, що вести бізнес в Україні неможливо – європейці доводять кардинально протилежне. Вони розвивають тут сільське господарство, вітроенергетику і створюють культурні проекти, які мають шалений успіх у Старому світі. У топі українських недоліків вони називають корупцію і зневіру. Утім, переконують, що усе це можна подолати.
Дев’ять років тому бельгієць Бернар Віллем і його дружина Марія вирішили довести: козиний бізнес в Україні може бути прибутковим. Тваринок завозили з Франції. Нині виводять елітну українську породу.
У сироварні, де роблять щонайменше 5 різновидів сиру – усе стерильно. Тут часті екскурсії, а елітні сири радо розкуповують ресторани. Та дедалі частіше Бернар думає продати ферму. І все через дві українські вади – алкоголізм і корупцію. Поки влада міняється, Бернар чекає і щиро вірить: Україна має усі можливості для успіху.
Раніше вітер у степах Херсонщини дув просто так. Та вже два роки як там, неподалік закинутих хат, працює другий за потужністю в Україні вітряний парк, який поставив швед Карл Стурен. Українці краще знають його через інший бізнес – створення помідорної імперії.
1994-го то була справжня авантюра. 20-річний Карл зі своїм племінником їхали квасити огірки до Естонії та опинились в Україні, де кращі врожаї. Від звичних тоді рекетирів врятував помічник – екс-міліціонер. Нині Карл – платник податків номер 1 в області. Та створивши одне зразкове підприємство занудьгував, і вирішив вкласти 200 млн. євро у надпотужні вітряки. Один масштабний вітропарк уже працює. А на іншому конструкції лише встановлюють.
Карл зізнається: мав прекрасні стосунки з усіма українськими президентами. Досі вірить, що в України найбільший економічний потенціал у Європі. Та аби крали менше.
Українське село Нижнє Селище може здатися трошки божевільним – в хорошому сенсі цього слова. Адже 20 років тому на нього звернула увагу європейська комуна Лонго Май. І змінила життя тих селян, які хотіли змінюватись.
Перший проект комуни – сироварня. Елітним продуктом займається українець. Натомість, тутешньою культурою опікуєтьсяавстрієць. Юрген Крефтнер в Україні понад 20 років. У комуні – кілька родин і гості. Нема ієрархії, натомість – сильне бажання розвивати регіон.
Юрген робить соки, створив еко-хостел. Та головне його дітище – колектив Селиські Гудаки. Кожен із музикантів і досі має підробіток у ресторанах. Однак, разом вони – Селиські Гудаки. І це – вже українська візитівка у Європі, де дають по 50 концертів за рік. Музику грають місцеву, щоправда, на європейських інструментах. Юрген зізнається: про прибутки говорити поки не доводиться. Та це далеко не головне.
“Українських чоловіків збираються масово випускати за кордон, але є одна умова”: депутати на межі прийняття рішення