Я хочу, щоб ви усвідомили те, що я зараз розкажу. Уважно прочитали те, що розказала зґвалтована дівчина і зрозуміли прочитане. Без емоцій, просто холодний розум. Отже, про події в Кагарлику.
Сусід дівчини обманом привіз її на розправу. Знаючи, що з нею буде. Сусід, який жив поряд з нею не один рік. В якого самого є троє дітей.
В поліції її чекали. В поліції. Чекали. Доки їм привезуть людину. На тортури і зґвалтування. Не в окремому будинку, не в гаражі, не в покинутому глухому приміщенні. В поліції, де завжди хто є і приміщення якої посеред міста.
Ґвалтували дівчину з 7 вечора до 4 ранку. Сьома вечора в травні – ще далеко не вечір. Люди гуляють, ідуть з роботи. В самій поліції в цей час також повно присутніх, о шостій вечора робота там не закінчується, завжди є чергова зміна, опера і слідчі.
Ґвалтували в різних кабінетах. Тобто витягували в коридор, де звук розноситься на всю будівлю, під п’яні крики, під крики болю і плач.
І. Жодна. Людина. Ніяк. На це. Не відреагувала.
Ані чергові. Ані ті, хто затримався на роботі. Ніхто.
В біблійській історії розповідається про те, як Авраам просив Бога не знищувати Содом і Гоморру, якщо в них знайдеться хоча б п’ятдесят, сорок, двадцять, десять праведників. І отримав обіцянку від Бога: якщо у містах знайдеться хоч десятеро праведних – міста вціліють.
Що сталось з Содомом і Гоморрою, ви, мабуть, знаєте. Тому завершу питанням: чи знайдеться хоч десять праведних в тому содомі, який зараз звуть поліцією?
“Одні крокодили”: “Холостяк-8” розчарував глядачів