Він міг би стати легендою футболу, у нього було б блискуче майбутнє. Але цей політ обірвали нелюди, найманці Путіна
Окупаційні терористичні війська заподіяли багато лиха Україні. Кількість загиблих за час війни вже давно перевищила 20 тисяч осіб. При цьому окупанти не мають ні найменшого поняття про совісті і честі. Для них не було проблемою знищити за українську стрічку звичайного українського хлопчика.
Сьогодні, 25 липня, виповнилося 6 днів з дня смерті Степана Чубенко. Смерті, яка показала, що в окупаційних військах людей немає. Є тільки звірі, які за хрусткі папірці готові піти на будь-який злочин, і людське життя для них нічого не варто.
В липні 2014 року Краматорськ ще був окупований російськими терористичними військами. Саме тоді окупанти заарештували простого українського підлітка. Степану Чубенко на той момент було всього 16 років. Він навчався в школі і відвідував академію футбольного клубу “Авангард” (Краматорськ). Кажуть, був дуже перспективним воротарем.Що саме сталося в той день, до цих пір достовірно невідомо. Одні джерела говорять, що його заарештували за жовто-синю стрічку. Інші – що Степан утрутився в розмову за Україну. Проте факт залишається фактом. Молодого хлопчика заарештували і відправили в підвали. Над ним знущалися тиждень, а в кінці просто пристрелили. П’ятьма пострілами в голову.
Степан Чубенко – один із символів українського опору. Це приклад того, як потрібно любити свою Батьківщину, незважаючи ні на які обставини. Навіть окупанти зі зброєю в руках не лякали хлопця. Таких людей потрібно пам’ятати. Дивним чином Чубенко ще не увічнили, не присвоїли звання Героя України, а про його родині ніхто не подбав. Сьогодні цей чоловік міг би бути основним воротарем “Авангарду”, однак він був по-звірячому вбитий за власні переконання. Україна не має права забувати своїх героїв. І пам’ять про Чубенко повинна жити так само, як про кожному українському героя, защищавшем свою землю. Як про кожного героя, який віддав життя на фронті чи був замучений російськими нелюдами.