Оскільки в Україні, як і в більшості країн, Церква відділена від держави, то у школах не мало би бути релігійної освіти у вузькому розумінні цього слова, однак мала би бути релігійна освіта у широкому розумінні.
Таку думку в інтерв’ю “Релігійній правді” висловив історик, професор Українського католицького Університету Ярослав Грицак.
“Оскільки в Україні, як і в більшості країн, Церква відділена від держави, то у школах не мало би бути релігійної освіти у вузькому розумінні цього слова. Але мала би бути релігійна освіта у широкому розумінні. Тобто школа би мала давати основи віри, при чому не лише християнської – хоча би тому, що без цього годі зрозуміти європейську чи будь-яку іншу культуру.
Скажімо, кожна освічена людина має знати, що значить бути іудєем, або як християнство виросло з іудаїзму, і які є спільні точки між іудаїзмом та ісламом; що Джон Толкін, Клайв Льюїс, Тарас Шевченко, Федір Достоєвський, Чеслав Мілош були релігійними авторами, хоча їхня релігійність не конче відповідала церковним догмам”, – сказав історик.
На думку Ярослава Грицака, мають бути предмети з релігієзнавства, і мають бути релігієзнавчі теми в історії, етиці та літературі.
Він також вважає, що ідеально би було, якби ці предмети читали вчителі, які самі пройшли курси з богослов’я.
“А для того богослов’я має існувати як окрема дисципліна у вишах – так само, як існує історія, література, журналістика та ін. Окремо мають існувати релігійні школи чи ліцеї, а навіть університети – як наш Український католицький університет, які підлягають державним вимогам щодо освіти, але окремо роблять наголос на богословській освіті”, – сказав професор.
У травні 2020 року Міністерство освіти і науки ліквідувало Комісію з основ християнської етики, яка затверджувала програми та навчально-методичні посібники з основ християнської етики.
“Укрзалізниця” дозволила купувати квитки у Viber та Telegram: як це зробити