Професійний логопед та автор всеукраїнського інтернет-проекту Logoclub Олена Король розповіла про найбільш поширені запитання батьків щодо мовленнєвого розвитку дітей, пише gazeta.ua.
– Коли потрібно починати вчити дитину говорити?
Олена Король стверджує, що з дитиною слід спілкуватися тоді, коли вона ще в yтрoбi.
– Я є прихильником ідей пренатальної педагогіки. Щойно дитина зявилася на світ, необхідно максимально спілкуватися. Дитина ще не розуміє значення слів, але відчуває інтонацію, сприймає рухи губ. Цікаво, що перші слова, які з`являються в мовленні “мама, баба, тато” залежать не від любові чи нелюбові дитини до рідних. Дитина повторить того, хто з нею найбільше спілкується. Рух чиїх губ вона найчастіше спостерігає.
– Хто повинен навчати дитину говорити?
– Той, хто найбільше часу проводить з дитиною. Тут важливо розуміти, що обовязково потрібно називати усі предмети, які оточують дитину. Також слід називати усі маніпуляції з предметами. Дітки, з якими багато спілкуються, починають швидше говорити і засвоюють більше слів. Помилково вважати педагогів відповідальними за розвиток “говоріння” дитини. Учителі — це помічники, які можуть розширити те, що було закладено в сім`ї.
– Хто відповідає за мовленнєвий розвиток дитини?
Олена говорить, що відповідальність лежить на батьках, а педагоги — це тільки помічники, які можуть розширити те, що було закладено в сім`ї.
– До 6 років у дитини повинно повністю сформуватися мовлення. Якщо ж дитина почала говорити пізніше, то відбувається “часовий зсув” у розвитку мовлення. Тоді говорять про затримку мовленнєвого розвитку.
– Як допомогти дитині швидше заговорити?
Олена зазначає, що потрібно стимулювати дитину до говоріння.
– Головне — це розвиток словничка. Варто називати предмети і дії з ними. Потрібно постійно повторювати назви предметів, щоб дитина їх запам`ятовувала і розуміла. “Не дам, поки не назвеш предмет”, – це неправильно. Навпаки, потрібно допомагати називати предмет і робити усе на позитиві. Це стимулюватиме до розвитку мовлення і бажання говорити. Так формується словниковий запас, а потім і мислення дитини.
– Коли дитина має почати говорити і скільки слів?
– До 1 року дитина має називати “спрощені еквіваленти слів”. Їх має бути близько десяти. Наприклад, мій син до 1 року мовчав. А потім перше слово його було “ка” – спрощений варіант слова “кран”. Тут ще треба пам`ятати про індивідуальні особливості розвитку. Дитина із задоволенням буде говорити про те, що її в цей момент цікавить. Якщо до одного року дитина мовчить, то поспостерігайте за тим, що її цікавить.
– Якщо дитина не розмовляє, то до якого віку це норма?
– Нерозмовляти може тільки немовлятко. Це до 1 року.
Тож, якщо дитина після 1 року “мовчить” – це має настoрoжити батьків.
– Часто батьки виправдовуються це міфами про “тато не говорив до 3-ох років, а потім розговорився”, “хлопчики ліниві”. Це неправильний підхід. До моменту навчання в школі, у дитини не повинно бути жодних мовленнєвих порyшень. Буває, звісно, що і в три роки дітей “прорuває”, але це вийняток, а не правило. Повністю сформовується мовлення у дитини до 6-7 років. Якщо ж дитина почала говорити пізніше, то відбувається “часовий зсув” у розвитку мовлення. Тоді говорять про затримку мовленнєвого розвитку.
– Чому діти говорять “своєю мовою”? Це нормальне явище?
– Це може бути свідченням недорозвитку фонематичних процесів. Фонематичний слух — це здатність чути, розрізняти звуки мови. Іноді у дитини кашеподібна мова, “своя” мова. Усувати це можна в ігровій формі. Наприклад, в порожнє яйце від Кіндер Сюрпризу засипати різні предмети, які по-різному звучать. Завдання – знайти яєчка, які звучать однаково. Це тренує слух. Також можна вчити за напрямком звуку.
Крім того, Олена зазначає, що часто дорослі самі провокують “дитячу мову”, бо саме сюсюкання дорослих до дітей стають причиною дефoрмaції мовлення.
– Слова “цясечка” замість “чашечка”, “ав-ав” замість “гав-гав” не дозволяють дитині чути правильні звуки, а потім і правильно говорити. Іноді батьки спілкуються дуже швидко або “ковтають” звуки і закінчення слів. Дитина не встигає почути слово і не може самостійно зорієнтуватися, тому створює “свою мову”.
– Як навчити говорити звук “р”?
– Хочу застерегти від самодіяльності, бо звук “р” артикуляційно найскладніше. Він виникає завдяки вібрації на кінчику язика. Якщо дитині правильно не пояснити, як і де виникає звук “р”, то може виникнути проблема з вимовою. Якщо до 5-6 річного віку дитина не вимовляє, то це норма. Але краще опанувати до навчання в школі.
– Дитина шепелявить, що робити?
– Необхідно тренуватися на словах із шиплячими звуками — шина, шум, шок, жир, жаба, жук, часник, час, чистота. Також важливою є артикуляційна та дихальна гімнастика.
Також Олена Король зауважила, що сучасний ритм життя відсторонює батьків від процесу спілкування з дітьми.
“Вони віддають дітей у навчальні заклади, гуртки, щоб полегшити свій побут. Проте самоосвіта і спілкування з дітьми є необхідними. Батьки повинні бути обізнані з темпами мовленнєвого розвитку дитини і докладати зусиль до її мовленнєвого розвитку”, – каже логопед.
На Херсонщині вже настав переламний момент, регіон звільнять до вересня – Хлань