facebook

«Католики катують жінок». Як Польща заборонила аборти і що з того вийшло

Жінки вийшли на вулиці боротися за право розпоряджатися власним тілом

Польське законодавство щодо абортів, яке і раніше було одним з найсуворіших в Європі, стало ще жорсткішим. Із 22 жовтня Конституційний трибунал Польщі позбавив жінок права переривати вагітність. Правозахисники наголошують: результатом можуть стати абортний туризм та підпільне переривання вагітності, яке може забрати здоров’я та життя тисяч полячок.

Що змінилось?
Трибунал ухвалив рішення, яким фактично були заборонені аборти в країни. За словами голови Конституційного суду Юлії Пржилебської, судді визнали антиконституційним переривання вагітності у випадку виявлення у плода дефектів розвитку чи невиліковної хвороби, яка загрожує його життю. Трибунал класифікував аборт з такою аргументацією порушенням права на життя.

Саме ця причина була приводом для 98% абортів, які легально провели в Польщі минулого року – а це, за даними Міністерства охорони здоров’я, 1116 операцій. За оцінками місцевих експертів нелегальних абортів було зроблено у десятки разів більше.

Після рішення Конституційного трибуналу аборт у Польщі стане можливим лише у випадках зґвалтування чи інцесту або для захисту життя матері.

Рішення Конституційного суду викликало хвилю протестів. Протестувальники спершу зібралися під будівлею трибуналу, а потім пішли під офіс правлячої партії «Право і справедливість», а потім під будинок її лідера Ярослава Качиньського. Жінки, які виходять на пікети, обурені згортанням своїх прав і заявляють про аморальність того, що судді фактично примушують матір зберегти життя дитини з тяжкою інвалідністю, приреченої прожити недовго і у стражданнях. Логіка ж трибуналу така: кожна людина, навіть ненароджена, має право жити.

Попри спроби розгону мітинги тривають п’ятий день поспіль (з 22 жовтня). Масштабні протести охопили низку польських міст: Варшаву, Краків, Лодзь, Познань… Мітингувальники вигукують: «Це – війна», «Революція є жінкою», «Пекло для жінок». На плакатах у руках мітингувальників, серед іншого, написано: «Моє тіло – мій вибір»; «Садисти! Йдемо по вас», «Що ти, в біса, знаєш про народження дитини?», «Жіноче пекло в Польщі», «Аборт — це закон», «Католики катують жінок». Символом протестів стали плечики – саме за допомогою такого засобу з дроту польські жінки кілька десятиліть тому намагалися самостійно позбавитися небажаної вагітності.

Правозахисниці, феміністки, які стали ідейними натхненницями протестів, закликали мітингувальників йти до церков. Консерватори ж виступили із протилежними закликами: захистити храми. Попри те, що церковники і поліція не пускають мітингувальників до церкви, однак активістам вдалося прорватися до деяких. Решту ж великих костьолів вони обклали своїми плакатами та намалювали на вхідних дверях блискавки – це ще один символ протесту.

Влада не здається
Як тільки протестувальники вийшли на вулиці після рішення трибуналу, поліція одразу ж вдалась до жорсткого розгону: застосувала сльозогінний газ, кількох протестувальників затримали. Офіційною причиною таких дій стало те, що 22 жовтня Варшава входила до червоної зони, тобто тут масові зібрання людей заборонені.

Спалах коронавірусу зіграв на руку урядовцям, які побачили, що протестувальники не планують розходитися по домівках. Від 24 жовтня уряд країни оголосив про посилення обмежень: червоною зоною стала вся територія Польщі. Це означає заборону «всіх видів діяльності за участю понад 5 осіб». «В останні дні відбувалися зустрічі великих груп, і у нас є переконання, що ці зустрічі були джерелами і вогнищами зараження», – сказав прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.

Уяд також рекомендував людям старше 70 років залишатися вдома, запровадив дистанційне навчання у школах, а також позакривав усі заклади громадського харчування.

Позиції сторін
Правозахисні ініціативи Amnesty International, Center for Reproductive Rights і Human Rights Watch заявили про атаку на права жінок та назвали призначення більшості суддів правлячою партією «підривом незалежності судової влади й верховенства права».

Єврокомісар з прав людини Дуня Міятович так прокоментувала події у Польщі: «22 жовтня – печальний день в історії прав жінок». «Вилучення підстави для майже всіх законних абортів у Польщі є забороною та порушує права людини. Сьогоднішнє рішення Конституційного суду означає аборти підпільно/за кордоном для тих, хто може собі дозволити, і ще більше випробування для всіх інших», – зазначила вона.

Активіста Ольга Слеповроньская з громадської організації «Підтримуємо мам», яка допомагає батькам або опікунам людей з обмеженими можливостями, наголошує: польська влада, яка так наполегливо роками намагається, попри рішення самих жінок, змусити їх народжувати інвалідів, не створила умов та не надає підтримки родинам з дітьми з обмеженими можливостями. «На жаль, найчастіше матері залишаються самі, якщо у них народжується дитина з обмеженими можливостями. Догляд за такою дитиною дуже дорогий, забирає багато сил. Найчастіше один з батьків при цьому не має змоги займатися роботою, найчастіше саме жінці доводиться відмовитися від своїх амбіцій. Практично всіх батьків і близьких дітей з обмеженими можливостями об’єднує страх за їхнє майбутнє після смерті опікунів», – зазначає вона.

Нині ж через епідемію коронавірусу в Польщі позакривалися усі допоміжні установи, реабілітаційні центри. Отже, батьки (найчастіше – матері) змушені самі займатися реабілітацією своєї дитини. «Часто у таких дітей знижений імунітет, вони знаходяться в групі ризику. Крім того, в розпал пандемії батьки і опікуни бояться, що в разі, якщо лікарі будуть поставлені перед вибором, кого рятувати, то в першу чергу вони будуть лікувати здорових людей, а людина з обмеженими можливостями помре. Ситуація тільки погіршилася», – підкреслила правозахисниця.

У відповідь на такі аргументи один з ініціаторів подання у Конституційний трибунал, депутат сейму від «Права і справедливості» Бартоломей Врублевський зазначив: «Права людини не можуть бути привілеєм здорових людей».

З історії питання
Після падіння комуністичного режиму у Польщі на початку 90-х тривали дискусії щодо легальності абортів. У 1993 році був ухвалений закон, який затвердив так званий абортний компроміс. Жінкам дозволялося переривати вагітність лише у кількох випадках:

якщо вагітність загрожує життю або здоров’ю матері;
якщо вагітність виникла в результаті кримінальних дій;
якщо медичний огляд покаже наявність у плода важкого і незворотного дефекту або невиліковної хвороби, які загрожують його життю.

Після рішення трибуналу із цих трьох причин залишилось лише дві: загроза матері та якщо вагітність настала внаслідок зґвалтування.

Власне, у попередні роки консервативні сили, противники абортів, неодноразово намагалися посилити заборону на переривання вагітності. Так, у 2015 році, коли вибори до парламенту виграла партія «Право і справедливість», тема абортів зазвучала з новою силою. У 2016-му правляча партія спробувала протягнути законопроект, який передбачав заборону на аборт через дефекти плоду, а для матері, вагітної, яка зробила аборт протизаконно та для лікаря, який зробив їй цю операцію, п’ятирічне ув’язнення. Хвиля протестів, яка здійнялась через таку законодавчу ініціативу, змусила правлячу більшість відмовитися від цієї ідеї. Втім, польські депутати повернулися до ідеї наступного року – із тією ж пропозицією, однак з дещо м’якшими санкціями: без ув’язнень. І знову-таки, реакція суспільства змусила владу відмовитися від цієї ідеї.

Тепер противники абортів пішли іншим шляхом. 119 парламентарів зробили подання до Конституційного трибуналу щодо відповідності «абортного компромісу» Основному закону.

Протести набирають обертів
У Польщі є група активістів (не громадська організація – просто компанія жінок-однодумців), які підтримують право жінки на аборти – Aborcyjny dream team. У них є свій сайт і сторінка у Facebook. Ця ініціатива досить популярна, наразі її вподобали понад 62 тис. користувачів. Наразі це оплот протесту та остання надія жінок, які хочуть перервати вагітність. На сайті спільноти міститься інформація про аборти у домашніх умовах (фармакологічні, на ранніх термінах вагітності), а також про можливості виїзду закордон на операцію. Під час ефіру польського «48 каналу» депутатка від лівих сил Джоана Шоурінг-Вілгус показала написаний на картонці номер телефону спільноти.

Група також поширила відео протестів минулої ночі у Варшаві.

Рух супротиву рішенню трибуналу «Загальнопольський жіночий страйк» закликає до страйку в середу, 28 жовтня, на підприємствах та компаніях. Допис набрав майже 6 млн лайків.

https://www.facebook.com/ogolnopolskistrajkkobiet/posts/5288014974557791

 

 

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

загрузка...
«Католики катують жінок». Як Польща заборонила аборти і що з того вийшло