Я зараз у такому віці, що навколо мене повинно бути багато молодих матусь, ну або ж вагітних жінок. Але це далеко не так. Я намагалася з’ясувати, в чому ж причина, і правда, мене, чесно скажу, здивувала. Я запитала одну з подруг, яка давно уже заміжня, чому у них немає дітей, але не почула жодного логічного аргументу. Найчастіше кажуть: це не для мене, у мене ще є час, я не можу собі цього дозволити, це занадто велика відповідальність, таких скажем так:” відмазок” я почула багато.
Насправді велика ймовірність того, що вони просто не хочуть. Але чому? У мене є теорія, що це пов’язано головним чином із зручністю. На даний момент у них все добре, вони цінують душевний спокій, тому не збираються занурюватись в безсонні ночі, коліки, підгузники та витрати. Таке мислення людей мене трохи лякає.
Якщо всі такі егоцентричні, за кілька років від нас залишиться не так багато. На мою думку, мати дітей є певним чином запобіжником на майбутнє. Я просто не можу зрозуміти міркування своїх однолітків. Вони думають лише про те, що тут і зараз, а потім будуть плакати. Я спостерігаю за дівчатами, які прийняли рішення, що вони не хочуть бути мамами. Вони дуже схожі між собою. Для них головне кар’єра, комфортне життя. Я думаю, вони думають, що так буде завжди, але це не так. Одного дня вони прокинуться, але вже буде пізно.