Іспанська поліція повідомила про затримання нібито розшукуваного в Україні чоловіка, якого підозрюють у вбивстві як мінімум двох міліціонерів у 2013 році, під час Майдану в Києві.
Про це повідомляє пресслужба Національної поліції Іспанії.
За її інформацією, озброєний гвинтівкою і приблизно 60 патронами затриманий відкрив вогонь по співробітниках міліції, вбивши як мінімум двох із них, “хоча українська влада не знає точної кількості працівників, поранених і вбитих у результаті дій цієї людини”.
Чоловіка заарештували у валенсійському місті Пузоль.
В іспанській поліції повідомили, що розслідування почалося в квітні 2020 року, коли через іспанського аташе в Україні їй стало відомо, що підозрюваний може перебувати у провінції Валенсія. Розслідуванню було приділено першочергову увагу, зазначили в поліції. Там вважають, що чоловік переховувався, уникаючи можливості бути виявленим. Він жив у Барселоні, Мадриді та Валенсії. Протягом декількох останніх тижнів, за даними поліції Іспанії, підозрюваний жив в ізольованій хатині, розташованій у віддаленій сільській місцевості міста Пузоль. Він був затриманий, коли вийшов із дому в кафе.
За даними джерел, Цензор.Нет, на вимогу Державного бюро розслідувань Дмитра Липового, харків’янина, який передав свій мисливський карабін Сайга та 60 патронів групі майданівців, які окупували будівлю Консерваторії – а саме Зіновій Парасюк та Іван Бубенчик, які були вранці 20 лютого пожежу провели в Беркуті та внутрішніх військах.
Засудження цієї групи переслідує соратник Януковича Андрій Портнов, адвокатом якого був Олег Татаров, виконуючий обов’язки голови Офісу президента.
31 березня 2020 року Печерський суд – кишеньковий суд Портнова і Татарова виніс рішення про арешт Липового. Це рішення незаконне, оскільки прямо суперечить закону про амністію для протестувальників на Майдані. Однак Печерський суд як завжди не дбає про закон. Працівники Генпрокуратури також не потурбувалися про закон, який подав запит на екстрадицію до Іспанії, де проживав Липовий у Валенсійській області.
Справу проти Липового відкрили незаконно, у 2018 р. за запитом Департаменту спецрозслідування Генпрокуратури його розшукували на сайті МВС, але слідчі вирішили його не затримувати. Тому Липовий був в Іспанії, але слідство не завадило його життю.
На сайті іспанської поліції вказано, що затримання Липового було здійснено на підставі отримання інформації правоохоронними органами у квітні 2021 року про місцезнаходження Липового.
Тобто Татаров контролює розшуку і сприяє екстрадиції.
Як повідомив у Фейсбуці журналіст Юрій Бутусов, дії Дмитра Липова на Майдані разом з групою Зіновія Парасюка – одна з найважливіших громадянських дій, яка змінила хід історії України у 2013-14 році та заслуговує найвищого визнання та поваги. Саме ці люди змусили Беркут втікати з Майдану, і таким чином, хід подій значно прискорився. Враховуючи різанину, влаштовану Януковичем, дії групи Парасюка повністю відповідають статті 5 Конституції України, а протестувальники захищаються законом України про амністію для протестантів.
Рішення Печерського суду незаконне, як і рішення прокуратури про арешт Липового. Тому сподіваюсь, що іспанська влада відмовиться від екстрадиції Дмитра. Це порядна людина, і він має право жити там, де вважає за потрібне.
Він додав, що керівництво правоохоронних органів України та Парламенту має розглянути та оцінити ситуацію з незаконними переслідуваннями майданівців. Рішення Печерського суду мають бути переглянуті. Хочу нагадати, що ні Президент, ні Парламент, ні Міністр внутрішніх справ, ні Генпрокурор сьогодні не були б у своїх кріслах, якби не герої Майдану, такі як Дмитро Липовий, Зіновій Парасюк, Іван Бубенчик і багато сотень тисяч інших, завдяки яким відбулася Революція.
“Прошу Генпрокурора Ірину Венедиктову розібратися в ситуації і не допустити виконання незаконного рішення про затримання і екстрадицію Дмитра Липова, а також оскаржити рішення Печерського суду і скасувати абсурдне обвинувачення учасників Революції.Якщо Липового доставити в Україну як злочинця, це ганьбить державу, і викличе масштабну акцію протесту”, – написав Бутусов.
Сказати, що Зіна здивувалася вибору сина, не сказати нічого.