Після новин про реформу шкільного харчування українці подумали, що з 1 вересня дітей годуватимуть мінестроне або чилі кон карне. Однак обов’язковими будуть тільки норми харчування, а не складені для презентації технології приготування і меню. Головні зміни стосуватимуться не тільки їдалень, а й шкільних буфетів та апаратів з їжею.
Про те, якою буде реформа шкільного харчування і хто контролюватиме процес, розповів OBOZREVATEL президент Асоціації дієтологів України, автор національних рекомендацій щодо здорового харчування, кандидат медичних наук, доцент Олег Швець.
Їжа у школі: що зміниться
можна розробити власне меню
Українцям у травні показали варіант нового шкільного меню, яке має запрацювати у всіх українських школах уже з 1 вересня. У презентації з’явилися і мінестроне, і фритата, бланманже, або ж ягідне кюлі. Здалося, що годувати дітей будуть як у ресторані. Воно і недивно, адже нове меню розробляв відомий український кухар і ресторатор Євген Клопотенко. Однак, виявляється, що обов’язковими для всіх закладів освіти будуть норми харчування, але ніяк не перелічені страви та технології виробництва.
“Те, що буде запропоновано в одному збірнику меню, рецептів і технологічних карток, не означає, що це обов’язково для виконання у всіх їдальнях для нашої країни. Тобто, якщо є інше бачення, то можна розробити власне меню, затвердити його у Держпродспоживслужбі і використовувати. Самі норми є обов’язковими, а от меню і технологічні картки можуть бути різними, або на рівні району, або в кожній школі”, – розповів лікар.
Що стосується змін, які діятимуть для всіх, то меню має включати три порції овочів, дві-три порції фруктів на день, щодня порція злакових або бобових, риба декілька разів на тиждень. Повністю вилучені з раціону кондитерські вироби, оброблені м’ясні продукти (сосиски, ковбаса), обмежено вживання хліба, солі.
“Зменшено кількість небезпечних харчових речовин, які зумовлюють негативні наслідки. Йдеться про цукор, сіль, жир. Це докорінні зміни порівняно з тим, що було раніше. Наприклад, сіль негативно впливає на організм – підвищується артеріальний тиск, збільшується об’єм рідини в організмі. А тепер можна буде використовувати прянощі, які набагато корисніші. Перець і куркума мають імуномоделювальну дію, стимулюють зростання корисної мікробіоти в травному каналі, стимулюють бар’єрну функцію кишківника”, – додав Швець.
Комплексний підхід: що зміниться
нове обладнання
Експерти стверджують, що реформа не буде безкоштовною і навіть не буде дешевою, адже купувати потрібно не лише ширший список продуктів, а й робити ремонти у шкільних їдальнях.
“Безумовно треба оновлювати і харчоблоки, і кухонне обладнання. Все це робиться більше на місцевому рівні. Було б нещирим сказати, що це безкоштовна реформа. Але ці інвестиції є надзвичайно важливими для майбутнього здоров’я дітей. До нового навчального року повинні встигнути. Думаю, більш ніж на 80% має бути зроблено”, – сказав Швець
Реформа шкільного харчування зачепить не лише їдальні, а всі місця харчування на території школи. Тобто вимоги щодо норм харчування встановлюються і для шкільних буфетів і навіть для торговельних апаратів з їжею. Тобто все, що продається або видається дітям на території школи, повинно відповідати нормам санітарного регламенту. А головними контролерами якості мають бути адміністрація школи та Держпродспоживслужба.
відповідальність батьків
Здоров’я дітей, звісно, залежить не лише від того, чим школярів годують на обід. На батьках лежить не менша відповідальність за харчування дитини вдома. Лікар радить надавати перевагу здоровій їжі і шукати альтернативу серед корисних продуктів для перекусу дитини.
“Є різниця, які дати із собою бутерброди. Якщо там цільнозерновий хліб, сир і овочі – це буде корисний перекус. А якщо батон, масло і ковбаса, то це буде некорисний перекус. Загалом краще давати фрукти, сухофрукти, горіхи. Якщо крекери, то вони мають бути цільнозерновими”, – розповів лікар.
діти з особливими потребами
Нове шкільне меню повинні підлаштувати і для дітей з особливими потребами, які мають алергію або непереносимість лактози. У меню передбачатимуть страви без глютену, зокрема, пропонують готувати банановий бісквіт, млинці, печиво з горіхами та булочку з корицею.
“Лікар повинен написати, що в дитини є імунна реакція на глютен або непереносимість глюкози. Це насправді не дуже поширено в такому віці. Але якщо в дитини є висновок, то вона отримає безглютенову їжу, будуть усунуті алергени”, – розповів Швець
Загалом лікар наголошує, що реформа шкільного харчування конче необхідна для України, оскільки діти вразливі до наслідків від нездорової їжі. В Україні ситуація з надмірною вагою у дітей некраща ніж у Європі, де таку проблему має кожна третя 11-річна дитина. Однак результат буде у разі комплексного підходу – контроль з боку держави та батьків.
Проте одна справа запровадити норми, а інша – заохотити дитину їсти. Здавалося, саме для цього до розробки меню і залучили сучасного кухаря, який надав звичайним продуктам нове життя. Однак у шкільних їдальнях працюють люди, які роками звикли готувати звичайну їжу. Тому з моркви і буряка можуть не готувати “модні штучки”, а продовжувати терти салати, які не захоче їсти ніхто. Тому і прогнозувати результат реформи рано, варто дочекатися навчального року і побачити, де і що їдять школярі.
Загиблого в польському ДТП тернополянина обікрали до копійки, родичі в ауті: “В кого рука піднялася?”