Прапор є одним з головних символів України. Україна щорічно 23 серпня святкує День Державного Прапора. Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг. Українське полонище є одним з головних символів України разом із гімном і гербом.
Цього дня, 23 серпня, у всіх українських містах відбуваються офіційне підняття прапорів, флешмоби, концерти і спортивні змагання. Також стяг підіймають й представники української діаспори в інших країнах.
Історія Дня Державного Прапора України
Історія нинішнього синьо-жовтого державного стяга дуже давня. А за радянських часів за синьо-жовтий стяг навіть карали ув’язненням на два роки.
Навколо кольору полотнища та порядку кольорів точилося чимало дискусій. Дехто стверджував, що його кольори перевернуті. Утім, згідно із правилом, кольори прапора зчитуються від герба, починаючи від гербової фігури і закінчуючи полем, тобто “зверху вниз”.
Так, найбільш поширеним є твердження, що синій колір на прапорі означає мирне і безхмарне небо, а жовтий – пшеничні ниви.
Перше офіційне визнання синьо-жовтого стяга як прапора українського народу відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого та блакитного кольорів як стяга Української Народної Республіки.
23 серпня 1991 року групою народних депутатів синьо-жовтий український прапор внесено у сесійну залу Верховної Ради. Наступного дня було проголошено незалежність України, а історичний прапор відправили до музею Верховної Ради. Вже 4 вересня український прапор урочисто підняли над будівлею парламенту.
18 вересня 1991 року Верховна Рада ухвалила постанову, яка надала синьо-жовтому стягу статус офіційного прапора України. Остаточно Прапор Держави Україна затверджено статтею 20 Конституції України 1996 року.
А вже як державний символ синьо-жовтий стяг офіційно затверджено було 28 січня 1992 року. У серпні 2004 року тодішній президент України Леонід Кучма видав указ “Про День Державного Прапора України”, який святкують щорічно 23 серпня.
Шок для “бункерного товариства” і простих росіян: Піонтковський про звільнення Херсона