“Благаю вас, допоможіть маленькому Захарчику, він втрачає свій шанс на здорове майбутнє без дорогих реабілітацій”
Дитині потрібно постійно проходити курси реабілітацій.
Мама Захарчика, яка легко виносила малюка весь потрібний термін, навіть не могла уявити, що з її таким бажаним малюком може статись нещастя під час самих пологів – малюк народився бездиханним.
«Під час пологів щось пішло не так, лікарі вирішили не робити кесарів розтин, а використовували вакуум та видавлювали дитину, син народився без ознак життя, він не закричав. Далі були дні під ШВЛ, та використання гіпотермії, потім нас перевели на 2 етап виходжування. Виписали нас тільки на 21 день після народження, зі словами, що виписуємо з хорошими показниками, всі рефлекси, слух, зір, все в нормі, наш синочок сам їв і це все було дуже добре. Але як буде далі – невідомо, адже під час пологів відбулася гіпоксія, і мозок постраждав», – розповідає мама Захара.
Тож батьки знаючи, що стан дитини може бути загрозливим, з перших місяців його життя взялися за посилений догляд за сином, але вже у 4 місяці лікарі повідомили, що у хлопчика розвивається ДЦП.
«Відтоді почалася боротьба за здорове, повноцінне життя сина, ми кожного місяці їздили до Львова на реабілітації, постійно плавання, ЛФК, масажі, заняття з реабілітологами, пробували різні методики. Все це без перерви, й до нині», – додає жінка.
До того ж, у 7-місячному віці у хлопчика на фоні підвищення температури почалися судоми. Це внесло корективи у відновлення дитини. «Ми на дорогих препаратах і нам вдалося поборити судоми, ремісія. Але ми ще не сидимо, не ходимо, та за словами лікарів в нас є шанси здобути всі ці навички і жити нормальним життям, для цього потрібно постійні занятия та реабілітації», – каже мама Захара.
І чим старше стає хлопчик, тим сильніші мають ставати навантаження, щоб не згаяти дорогоцінний час, який є на відновлення дитини. Батьки це розуміють і роблять, що в їхніх силах, але цього замало, фінансово вони вже не можуть сплатити за всі послуги спеціалістів, які необхідні в життя сина.
«Хочеться зробити для нього більше, щоб він міг повноцінно жити, в цьому нам допоможуть регулярні реабілітації та заняття. Ми намагалися своїми силами все це робити 2,3 роки без сторонньої допомоги, але, на жаль, прийшов час, коли ми зрозуміли, що без сторонньої допомоги нам не обійтися… Реабілітації коштують дуже дорого, і нам не по силам самим оплачувати лікування на постійній основі», – каже жінка.
Реквізити для допомоги:
ПриватБанк
5168757363960016
МОКРЕНЕЦЬ ІРИНА ВІКТОРІВНА
Бронювання через “Дію” неможливе для цих працівників