Як впоратися з наслідками COVID-19 — панічними атаками, погіршенням пам’яті, головним болем: відповідає невролог
Коли людина отримує позитивний тест на коронавірус, її охоплюють страх, паніка. Але минає час — і хвороба добігає кінця. Хоча багато людей ще довго скаржаться на головний біль та слабкість, не можуть зосередитися на роботі та нарікають, що немає радості в житті. Як повернутися до себе, такого, яким був раніше? Що допоможе позбутися головного болю? Чому корисно рухатися? На ці та інші запитання наших читачів під час прямої лінії «ФАКТІВ» відповіла відомий невролог кандидат медичних наук Тетяна Майкова.
«Проблеми із серцем потрібно відрізняти від нападів панічної атаки»
— Вітаю, Тетяно Миколаївно! Телефонує Андрій з Ірпеня Київської області. Після COVID-19 у мене виявили міокардит, хоча ніколи не було проблем із серцем. Чи могла інфекція дати ускладнення?
— З діагнозом міокардит до мене майже одночасно звернулися троє пацієнтів, котрі перенесли (хто раніше, а хто пізніше) COVID-19. У жодного не було ознак запалення серцевого м’яза. Зате всі скаржилися на напади паніки, які супроводжувалися задишкою (нічим дихати), прискореним серцебиттям, онімінням кінцівок, слабкістю, страхом, внутрішнім тремтінням.
Під час панічної атаки виникає буря в мозку, змінюються показники аналізу крові, робота серця (видно на УЗД). Але це все-таки напад, а міокардит — постійний стан. Якщо його немає, а лікують запалення серцевого м’яза, стан пацієнта може дійти й до психозу.
— Петро з Чернігова. Мама перехворіла на коронавірус і зараз страждає від головного болю. Як їй допомогти?
— Головний біль виникає при застуді, травмах, але нерідко є самостійним захворюванням. Усі болісні розлади пов’язані з порушенням організації роботи головного мозку. Вірус взаємодіє з організмом, а через процеси збудження мозок неправильно організовує свою роботу. Частина мозкових клітин, що беруть участь в імунній відповіді, водночас задіяні у роботі мозку. Добре виконувати два завдання одночасно вони не можуть. Тому болісні синдроми стають вираженішими, хронічними, зустрічаються частіше і важче лікуються.
У щоп’ятого хворого на коронавірус больовий розлад був і до хвороби, а зараз посилився. В інших з’явився вперше і не минув після одужання. Він може непокоїти протягом місяця-двох, іноді навіть року. Це пов’язано здебільшого з тим, що первинний головний біль — проблема нервової системи. Вона стала мішенню для коронавірусної хвороби, попри те, що вірус у мозок не проникає.
— Це Галина Іванівна із Києва. У мене дуже болять ноги, надто коли щойно встала з ліжка. П’ю нестероїдні знеболювальні препарати.
— Можливо, у вас є фіброміалгія. Болять тканини, скоріше, м’язові. Чим більше п’єте болезаспокійливих — тим сильніший біль. Вам потрібно приймати спеціальні ліки, які зроблять м’язи еластичнішими, менш чутливими до нервових імпульсів і зменшать збудливість нервової системи. Їх підбере фахівець із болю. А ваше завдання — більше рухатися.
Коли лежите в ліжку, робіть зарядку, розминайте м’язи — це корисно для мозку, який є джерелом болю та керує больовим процесом. Біль зменшиться, якщо більше ходити, але в помірному темпі, не стомлюючи себе. Мозок любить рух. Ідеально — плавати.
Ознаки панічної атаки
- Задишка.
- Пришвидшене серцебиття.
- Оніміння кінцівок.
- Слабкість.
- Страх.
- Внутрішнє тремтіння.
«Приймати більше восьми таблеток знеболювального на місяць не можна»
— «ФАКТИ»? Телефонує Вікторія із Фастова Київської області. У мене мігрень давно, але після COVID-19 напади почастішали. Як із ними впоратися?
— У тих, хто переніс COVID-19, мігрень може посилитися— напади стають інтенсивнішими, виникають частіше і тривають не день, а два-чотири й більше днів. Не в останню чергу тому, що люди приймають величезну кількість болезаспокійливих, хоча максимально допустимо — не більше восьми таблеток на місяць. Головний біль, викликаний зловживанням болезаспокійливими (абузусний), лікується найважче.
Нестероїдні протизапальні препарати небезпечно приймати безконтрольно. Вони посилюють збудливість нервової системи, піднімають тиск, збуджують серцевий м’яз, згущують кров, провокують інсульти та інфаркти, ниркову недостатність. Вам необхідно звернутися до лікаря, котрий підбере правильне лікування. Можете поставити запитання спеціалістам на нашому сайті: www.headache.com.ua .
— Дмитро з Херсона. Після COVID-19 не можу відновитися: погіршилася пам’ять, важко зосередитися на роботі. Це мине?
– Сподіватимемося. Близько 70 відсотків людей згодом позбуваються когнітивної слабкості. А 30 відсотків — ні. Адже компенсаторні механізми — ресурси імунної, нервової та гормональної систем — у всіх різні.
У багатьох після COVID-19 виникає когнітивна слабкість. Ми ще називаємо її мозковий туман — вrain fog. Коронавірусна інфекція — «далекобійна» (довготривала) хвороба, при якій знижуються вищі функції мозку: пам’ять, концентрація уваги, засвоєння нового. У людей похилого віку це проявляється хворобою Альцгеймера або іншимиі види деменції, у молодих — призводить до того, що вони не можуть добре виконувати свою роботу.
Порушення триває доти, доки пацієнти не отримають лікування, яке збалансує роботу нервової системи. Мозковий туман, як і м’язова слабкість, — це втома від перезбудження мозку. Люди, які перехворіли, часто кажуть, що ніколи в житті не відчували такої сильної слабкості. Але вона, як тільки мозок прийде в збалансований стан, через три-чотири дні щезне. Мозок, зустрівшись із новим, досі не відомим вірусом, і протидіючи йому, перенапружився і сам себе втомив — виникли порушення.
— Чим можна допомогти?
– Важливий здоровий сон. Лягати спати слід до 23 години, щоб вранці встати без будильника. Сон не може замінити ніщо. Якщо не спати два тижні, можна померти. Але й надто довго спати небажано — витрачаючи енергію на підтримку сну, людина встає розбитою. Зараз можна контролювати сон за допомогою гаджетів, що визначають його тривалість, перебіг фаз. Якщо, наприклад, не вистачає глибокого сну, бажано звернутися до спеціаліста.
Також консультація потрібна і тим, хто страждає найпоширенішою і найнебезпечнішою групою когнітивних порушень — тривожним розладом. Він поряд з ожирінням та серцево-судинними хворобами посилює перебіг гострого COVID-19, завдає чимало страждань і після одужання.
Як проявляється мозковий туман
- Погіршенням пам’яті та забудькуватістю.
- Слабкою концентрацією уваги.
- Проблемами із засвоєнням нової інформації.
«Аскорбінова кислота згущує кров і може спровокувати тромбоз»
— Пряма лінія? Це Людмила з міста Канева Черкаської області. Що допоможе швидше відновити нервову систему після COVID-19?
— Намагайтеся більше рухатися. Гуляйте спокійно — на самоті або з собакою, в хорошій компанії. Рух покращує роботу серцево-судинної системи, а головне — мозку. Близько 40 відсотків своєї функціональної активності мозок відводить не зору, слуху чи нюху, а руховій активності. Дуже помічна скандинавська ходьба, при якій працюють усі групи м’язів. Коли людина йде, мозок ідеально організовує свою роботу — ходьба задає правильний ритм збудження та релаксації. Цей орган любить автоматичні рухи — витрачає на них менше енергії, і вони посилають потрібні імпульси: людина жива-здорова, за нею ніхто не женеться, тому немає стресу.
— Чи можна таким чином позбутися стресу?
— Так. Будь-який стрес — це викид адреналіну, який впливає на багато органів, із мозком включно. Не можна сидіти та страждати, прокручуючи в голові неприємну подію. При ходьбі адреналін витрачається на організацію руху, не руйнуючи мозок, серце та судини, не кажучи вже про бронхи чи кишківник.
— Олег із Макарова Київської області. Перехворів ще навесні, але й досі відчуваю апатію. Без кави очі не розплющуються, на пробіжку вийти не можу. Що робити?
— Не намагайтеся зробити себе сильнішим, вживаючи зранку каву. Вона підбадьорить, підвищить тонус судин, але години на дві. Тиждень потерпіть — і очі розплющаться без кави. Якщо не можете, пийте напій без кофеїну. Він зараз є і мелений, і розчинний. Кофеїн блокує ті системи, які сигналізують, що людина втомилася і змушує мозок «залазити» в енергетичне депо, резерви якого мають бути недоторканними. Інакше відбувається виснаження нервової системи.
В Одесі звільнили вчительку, яка довела україномовну школярку до сліз – департамент освіти