Медики назвали головну відмінність вакцин Pfizer, Moderna, AstraZeneca та CoronaVac
Є три основні типи вакцин, але далеко не всі розуміють, у чому їхня принципова відмінність.
Як відомо, COVID-вакцини розрізняють за трьома основними типами – мРНК, векторні та інактивовані. Про це розповіла інфекціоніст Ольга Голубовська.
Технологія таких вакцин розроблялася задовго до пандемії. Однак саме в період COVID-19 вперше масове використання препаратів, створених за такою методикою, стали використовувати у людській популяції.
Йдеться про вакцини від компаній Pfizer&BioNTech та Moderna, які містять інформаційну (матричну) РНК.
“Поглинаючись клітинами, вона “вчить” їх виробляти Spike-білок (S-білок) вірусу, а імунна система далі розпізнає його і в кінці реагує утворенням антитіл”, – пояснила лікарка.
Вона додала, що саме S-білок виконує функцію зв’язування (спайки) коронавірусу з клітинами організму. Разом про те наявність специфічних антитіл його нейтралізує, й у разі вірус неспроможна проникнути всередину клітини.
Векторні вакцини
Це препарати виробництва Oxford/AstraZeneca та Johnson&Johnson. Їх створювали, використовуючи ослаблені, аденовіруси, що не реплікуються в організмі людини. Останні виконують роль так званого вектора чи носія «навчального» гена S-білка.
Інактивовані, або вбиті вакцини
Такими є традиційні вакцини, які давно застосовують у медицині (наприклад, проти поліомієліту). Сьогодні до них належить і китайська вакцина проти коронавірусу CoronaVac.
Ще ряд аналогічних препаратів перебувають у стадії розробки чи застосовуються у низці країн.
«За даними, саме інактивовані вакцини сьогодні мають найменшу кількість побічних ефектів. Ще однією важливою перевагою цього типу є формування імунітету до всіх компонентів вірусу, а не лише до S-білка, де зосереджено всі основні мутації вірусу», – зазначила Голубовська.