Шахраї відправляють користувачеві посилання із шкідливою програмою. Перейшовши за ним, жертва втрачає свої заощадження.
В Україні шахраї не стоять на місці і дедалі частіше вигадують нові способи обману. Завдяки одному з таких у мешканки Хмельницької області нещодавно нечисті на руку громадяни вкрали понад 100 тисяч гривень. А все почалося з банальної публікації на дошці оголошень повідомлення про продаж взуття.
ТСН.ua з’ясував, який алгоритм виманювання грошей використовують шахраї та як себе убезпечити.
“Відправила гроші”
Шахраї, які використовують для своїх махінацій технології, основний наголос роблять на шкідливі програми та сайти-дзеркала. Злочинці практично відкрито сподіваються на нашу неуважність, тому приваблюють усілякими обіцянками.
Про один із таких випадків ТСН.ua розповів мешканець Дніпра. На онлайн-дошці оголошень OLX він “повісив” кілька повідомлень про продаж книг. Перед цим у налаштуваннях сторінки спеціально вимкнув можливість переглядати всі оголошення.
Після публікації першої книги, буквально через п’ять хвилин, до мобільного месенджера WhatsApp надійшло повідомлення від дівчини, яка начебто хоче придбати його товар.
“Доброго дня. Продаєте книгу? Ви маєте можливість відправити поштою? Якщо так, відправте до Харкова, на третє відділення. Гроші надісла через сайт”, — сказала покупниця.
Навздогін до повідомлення вона відправила і якесь посилання, в адресі якого значиться найменування сервісу OLX, а також слово getsafepay і нібито номер транзакції.
Коли чоловік спитав, що потрібно робити з посиланням, дівчина-покупець зазначила, що на нього потрібно клікнути. Цього дніпрянин не зробив, про що їй і повідомив. Після цього дівчина припинила відповідати на повідомлення.
“Перекину на “Приват”
Ще один епізод стався через кілька хвилин після спілкування з попередньою клієнткою. Цього разу, знову в WhatsApp, надійшло повідомлення від чоловіка. Він поцікавився, чи ще не продали книжку і коли її можуть надіслати.
“Як у вас із оплатою? Чи буде зручно, якщо я скину на “Приват”? У мене картка ФОП і стоїть ліміт на переведення з картки на картку. Можу лише онлайн-переказом через банк. Чи буде зручно?” — говорив чоловік.
Зі свого боку дніпрянин йому пояснив, що ліміт можна збільшити. Після чого шахрай кинув посилання, в якому знову фігурувало одне підозріле слово — getsafepay. Але й за цією електронною адресою чоловік, ясна річ, не перейшов.
Продавала нерухомість
Шахраї спілкувалися приблизно за таким же сценарієм і з дніпрянкою, яка виставила на онлайн-дошку оголошень повідомлення про нерухомість. Їй вони теж вселяли хибну впевненість у тому, що зацікавлені у швидкому та позитивному завершенні угоди.
“Я опублікувала інформацію про продаж землі. Через п’ять хвилин мені у WhatsApp пише якась Ольга, яка, до речі, мене згодом заблокувала. У першому повідомленні вона запитала, чи актуальне ще оголошення. А потім одразу написала, що “купуватиме, готова оплатити через “Приват24” на карту і щоб документи я відправила їм поштою”. Для довідки: йшлося про кількасот тисяч доларів. І вони хотіли перерахувати мені їх на карту”, — розповіла дніпровка Оксана Грищенко.
Зрештою дівчина заблокувала Оксану після запитання: “де вона перебуває територіально”.
Яку послідовність дій використовують шахраї
Звертаються із пропозицією про придбання товару буквально за кілька хвилин після його публікації.
Пишуть у WhatsApp.
Заповнюють обліковий запис клієнта так, що створюється враження, ніби ви спілкуєтеся справді з потенційним покупцем.
Залежно від сценарію бесіди надсилають шкідливе посилання.
Випитують ваші персональні дані.
Як себе убезпечити
У пресслужбі OLX пояснили, що українців в онлайні ошукують безліччю різних методів. І що примітно — вони варіюються залежно від віку клієнта.
“Пенсіонерів, наприклад, ошукують втричі частіше за інших — через SMS про виграш у лотерею. А кожного четвертого підлітка — після відкриття шкідливого посилання. Мешканці сіл частіше стикаються з продажем вигаданого товару за передоплатою, а кияни — з фішинговими атаками. Стать, до речі, практично не впливає на ймовірність зустріти шахрая в Інтернеті”, — пояснили в пресслужбі OLX.
Там також додали, що найбезпечніше користуватися вбудованими на сайт сервісами продажу. Вони гарантують безпечну угоду як для продавців, так і для клієнтів.
Коли користувач має намір здійснити будь-яку покупку, він реєструє дані у сервісі та вносить вартість товару. Проте гроші продавцю на картку одразу не “подають”, а резервуються на сайті доти, доки клієнт не подивиться на пошті товар і не підтвердить його купівлю.
У той же час шахраї для різних сервісів використовують різні шкідливі “кейси”. Наприклад, клієнта “Нової пошти” злочинці переконали “надіслати товар собі”. Завдяки чому виманили у продавця персональні дані та на пошті вкрали його товар вартістю 180 тисяч гривень.
Але вберегтися від шахраїв можна, кажуть у пресслужбі “Нової пошти”. Для цього потрібно дотримуватися кількох простих правил:
Купувати товар тільки в перевірених інтернет-магазинах та користуватися послугою “Надійна покупка”.
Не переказувати передоплату незнайомцям, а користуватися післяплатою.
Не передавати третім особам секретні коди та паролі від особистого кабінету в мобільному додатку служби доставки.
Уважно перевіряти сайт або програму, в яку ви вводите дані. Не виключено, що шахраї зробили сайт-дзеркало, що практично повністю копіює офіційний ресурс тієї чи іншої компанії.
Перевіряти відгуки про магазин у Google.
Під час відправлення завжди вказувати реальні дані про товар.
Вказувати реальну оцінну вартість товару. У такому разі компанія може компенсувати втрату.
Якщо ж
Діти непритомніли, мама притискала до грудей іграшку: у Львові поховали хлопчика, який загинув на шкільній екскурсії