Потрібно знати, куди саме колоти і як розводити препарат, який вводиться.
Здебільшого курс лікування препаратами, які потрібно ввести внутрішньом’язово чи внутрішньовенно, пацієнти проходять у медзакладах амбулаторно. Проте інколи українці обирають варіант – проколотися вдома. Для цього до свого помешкання запрошують кваліфіковану медсестру, просять вколоти когось з рідних, або ж роблять собі уколи самостійно. Дещо складніше робити це внутрішньовенно, але робити уколи внутрішньом’язово, зокрема, у сідницю, навчитися може практично кожен.
Тут потрібно знати, куди саме колоти і як розводити препарат, який вводиться.
Підготування до уколу
- зайвий раз перевірте, який саме препарат ви збираєтеся вводити;
- підготуйте все необхідне для ін’єкції: препарат, шприць, стерильні рукавички, вату та спирт;
- ретельно вимийте руки та вдягніть стерильні рукавички;
- змочіть шматок вати у спирті (саму вату важливо тримати у руці в момент введення препарату у сідницю);
- відкрийте флакон із ліками та наповність його вмістом шприць;
- для того, щоб позбутися зайвого повітря у шприці, зніміть захисний ковпачок з голки та постукайте по шрицю, щоб повітря опинилося у його верхній частині. Далі, за допомогою поршня витисніть повітря через отвір у голці та випустіть кілька краплин з ліками (таким чином ми позбулися повітря і підготували шприць до уколу);
- тим часом підготуйте пацієнта. Його для зручності можна покласти на ліжко, або ж залишити у стоячому положенні.
Підтримай нашу сторінку в Facebook.
Як робити ін’єкцію
-
- сідницю подумки потрібно розділити на чотири частини, намалювавши схематичний хрест;
- місце для ін’єкції – верхня зовнішня частина, колячи сюди, ви не попадете в нерв.
- натріть шматком вати, змоченим у спирті, місце уколу;
- голкою шприця під кутом 90° протикаємо очищену спиртом ділянку шкіри (приблизно 1/3 голки має залишитися зовні) і повільно вводимо препарат (важливо, щоб сідниця пацієнта була розслабленою);
- бажано зафіксувати свою руку, щоб в момент введення ліків вона не гойдалася, оскільки це посилить пацієнтові неприємні відчуття). Для цього шприць тримають однією рукою, а на поршень тиснуть іншою.
- коли препарат введений, витягуємо шприць з голкою, а місце проколу на кілька хвилин притискаємо змоченою у спирті ватою (щоб препарат, який ввели, не “вибіг” зовні).
- використаний шприць викидаємо. Одноразові шприці повторно не використовуються.