“Мамо, я задихаюся”: на Закарпатті спалахнув скандал через смерть вагітної, її рідні звинувачують лікарів
На Закарпатті від коронавірусу померла 23-річна Марія Греснюк, яка була на четвертому місяці вагітності. Батьки звинувачують у смерті єдиної доньки лікарів: кажуть, що ті не розпочали лікування вчасно, а потім нібито намагалися вигадати різні діагнози, щоб зняти з себе відповідальність.
“Мамо, я задихаюся”
Торік у вересні Марія вийшла заміж за прикордонника Павла. Сама дівчина родом із Хмельницького, але переїхала до міста Чоп (Закарпатська область), де проходить службу її чоловік. Восени молода жінка завагітніла. Пара дізналася, що в них буде син. Їхні батьки теж раділи такій новині і вже готувалися до того, що скоро стануть бабусями та дідусями.
11 січня Марія стала на облік у приватну клініку, а 14-го здала цілу низку аналізів – лікар повідомила, що все йде добре. “Аналізи були чудові, жодних проблем не було. Марія раніше зробила щеплення від коронавірусу, вони є в системі Дія. Та й раніше донька ніколи ні на що серйозне не хворіла”, – згадує її мати Неля Стасишина.
Проте 27 січня в Марії піднялася температура до 38 градусів і почервоніло горло. За порадою гінеколога майбутня мама сходила на прийом до сімейного лікаря, але там експрес-тести закінчилися, а направлення на ПЛР-тест довелося чекати. Тому лікар із приватної клініки вирішила відразу направити її до лікарні, щоб не чекати на вихідні. Так Марія потрапила в Ужгородський міський пологовий будинок, у відділення гінекології.
“Уже там 29 січня їй зробили тест на COVID-19, причому платно, і взяли аналіз крові. І наступного дня прийшов позитивний результат. Потім виявилося, що аналіз крові зробити не змогли, вона згорнулася. І взяли повторний матеріал. У вихідні ніхто з лікарів нею не займався, тільки в понеділок почали ставити крапельницю, робити магнезію.
У вівторок температура становила 36,9. Дочка почала скаржитися, що від катетера у неї розпухла рука. 2 лютого, в середу, о 18:46 дочка зателефонувала зі сльозами та повідомила: “Мамо, я задихаюся”. Її голос був уривчастим. Медсестрі вона не могла додзвонитися, лікареві теж. Після кількох моїх дзвінків слухавку взяла лікарка, я їй пояснила ситуацію, благала, щоб вона наступного дня оглянула Марію. Дочка говорила, що в неї дуже болить спина, і вона не може дихати. А у четвер лікаря не було в лікарні, у неї виявився вихідний. Їй було абсолютно байдуже, що з хворою на коронавірус вагітною”, – описує ті дні мама.
У п’ятницю, 4 лютого, Марію оглянув невропатолог і сказав, що це “ковідна невралгія” і призначив масаж. І цього ж дня у Марії впала сатурація.
“Лише в суботу, 5 лютого, на шостий день після того, як тест підтвердив, що в дочки коронавірус, їй зробили КТ легень. Виявилося, що в неї двостороннє запалення, 90% легень уражені, сатурація 75%. Її переводять у реанімацію в цьому ж пологовому будинку. Я навіть повірити не могла, що весь цей час ніхто її від COVID-19 не лікував. Ніхто навіть КТ не спромігся зробити”, – каже мама.
Лікарі вигадували діагнози?
“Коли ми приїхали до Ужгорода, лікарі нам сказали, що не може бути такого стрімкого ураження легень. Напевно, в неї була онкологія чи туберкульоз. Але це неправда! Вона лише в січні пройшла повне обстеження, здала всі аналізи. Її медичні результати я показала іншим лікарям, вони сказали, що жодної онкології ч туберкульозу в неї немає. Вони просто почали вигадувати, щоб зняти з себе відповідальність“, – впевнена Неля Стасишина.
Уже 7 лютого Марію на реанімобілі перевели до реанімації Закарпатської обласної лікарні. Лікарі три дні говорили про те, що стан пацієнтки тяжкий, вона була на кисні, а потім її інтубували і ввели в медикаментозний сон.
“Чомусь ніхто з лікарів за цей час не подумав про те, що плід може померти. Ніхто нам не запропонував перервати вагітність, щоб урятувати доньку. Як наслідок, у неї почався сепсис. Я думаю, дитина померла і плід почав розкладатися. А 10 лютого нам зателефонували і сказали, що наша єдина дочка померла“, – плаче мама Марії.
Зараз рідні Марії збираються добиватися правди і хочуть притягнути до відповідальності тих лікарів, які так недбало, на їхню думку, поставилися до лікування їхньої доньки. Мама зателефонувала на гарячу лінію МОЗ України, також вона з адвокатом готує документи і звертатиметься до поліції.
“Я хочу, щоб мені відповіли: чому після того, як 30 січня у дочки тест підтвердив коронавірус, ніхто не зробив їй КТ, щоб перевірити, що з легенями? Чому аналіз на згущення крові д-дімер їй зробили лише 7 лютого, а не відразу? “Ми отримали його результат, там цифри зашкалюють. За норми до 500 одиниць її показники 4528, це в 9 разів більше. У неї утворювалися тромби, а вони ніяких засобів, що розріджують, їй не давали.
Я дзвонила лікарю Ужгородського пологового будинку, вона була вдома вихідна. Я описала ситуацію, вона знала. Чому вона не приїхала подивитись? Моя дочка весь день була без нагляду. Ніхто нам не запропонував купити “Ремдесівір” (препарат для лікування коронавірусу), ми готові були платити будь-які гроші. Лікарі зараз шукають будь-які відмовки, щоб зняти з себе відповідальність, навіть намагаються говорити, що в дочки нібито фальшивий сертифікат про щеплення. Це брехня, Марія вакцинувалася ще в серпні минулого року”, – розповідає Стасишина.
Також родичам досі не надали копію медичної справи Марії.
Почали розслідування, але лікарів не усунули
Директор департаменту охорони здоров’я Закарпатської обласної адміністрації Анатолій Пшеничний сказав OBOZREVATEL, що у них зараз проводиться внутрішнє розслідування.
“Нам потрібно проаналізувати документи та обсяг медичної допомоги, який надавався пацієнтці, щоб зрозуміти, чи достатньо і чи правильно все робилося. Також ми чекаємо на додаткові результати розтину та аналізи. Думаю, на це нам знадобиться два тижні. Після цього повідомимо”, – каже Пшеничний.
Водночас лікарів, які лікували Марію, на час розслідування від роботи не усунули. У департаменті вважають, що це можна зробити лише за рішенням суду чи слідчого. Додають, що пацієнткою займалося багато лікарів у двох лікарнях, тому неможливо їх усіх зараз усунути від роботи.
“Карантин продовжать до вересня!”: Шмигаль зробив термінову заяву. “Нічого втішного”