Генетичні варіанти, з якими ми народжуємось, можуть збільшити або зменшити ризик серйозного захворювання на COVID-19. Основний генетичний варіант ризику важкої форми COVID-19 є напрочуд поширеним. Але він має й позитивну роль.
Джерело:MedicalXpress
Генетичний фактор важкого перебігу коронавірусу
Деякі люди серйозно хворіють при зараженні SARS-CoV-2, тоді як інші мають лише легкі симптоми або не мають жодних симптомів. На додаток до факторів ризику, таких як похилий вік та хронічні захворювання, як-от цукровий діабет, наша генетика також сприяє індивідуальному ризику тяжкості COVID-19.
Восени 2020 року науковці з’ясували, що ми успадкували основний генетичний фактор ризику важкої форми COVID-19 від неандертальців. Навесні 2021 року ті ж дослідники помітили, що його частота значно зросла з часу останнього льодовикового періоду.
Важкий перебіг COVID-19 та менша ймовірність інфікування ВІЛ
Отже, за законами еволюції, цей генетичний фактор має мати сприятливий вплив на своїх носіїв. Він розташований в області хромосоми 3, яка складається з багатьох генів. Поруч із ним є кілька генів, які кодують рецептори імунної системи. Один із цих рецепторів – CCR5 – використовується вірусом ВІЛ для інфікування лейкоцитів.
Виявилось, що люди, які мають фактор ризику важкого перебігу COVID-19, мали менше рецепторів CCR5. Це змусило науковців перевірити, чи є у них менший ризик зараження ВІЛ. Аналізуючи дані пацієнтів із трьох основних біобанків (FinnGen, UK Biobank та Michigan Genomic Initiative), виявилось, що носії варіанту важкого перебігу COVID-19 мали на 27% нижчий ризик зараження ВІЛ.
Однак, оскільки ВІЛ виник лише у 20 столітті, захист від цієї інфекційної хвороби не може пояснити, чому генетичний варіант ризику COVID-19 став настільки поширеним серед людей ще 10 000 років тому. Ймовірно існувала інша хвороба, від якої він захищав.
Нещодавно пацієнтка з лейкемією у США стала першою жінкою і третьою людиною, яка повністю вилікувалась від ВІЛ (вірус імунодефіциту людини).