Радіаційна небезпека – забруднення навколишнього середовища радіоактивними матеріалами внаслідок аварії на АЕС, перевезення радіоактивних речовин різними видами транспорту або ядерного вибуху, яке становить небезпеку для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів ).
Що робити у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки?
1. негайно укритися в будинку. Стіни дерев’яного будинку пославлюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – 10 розів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону – у 40-100 разів;
2. не панікуйте, слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій;
3. змешність можливість проникнення радіації в приміщення – закрийте всі вікна та двері;
4. проведіть йодну профілактику;
5. уточність місце початку евакуації;
6. зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу;
7. перед виходом з будинку вимкніть джерел електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз, респіратор чи ватно-марлеву пов’язку, верхній одяг, гумові чоботи;
8. з прибуттям на нове місце перебування, проведіть дезактивацію засобі захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостіно.
Хімічна небезпека
Аміак – безбарвний газ із характерним різким їдким запахом, який вдвічі легший від повітря. За звичайних умов аміак легко зріджується під тиском, а під час випаровування поглинає тепло – сильно охолоджується. Як рідина аміак, легший за воду, має меншу густину і в повітрі утворює слабкий дим. Особливо небезпечний для очей.
Ознаки отруєння аміаком: сильний кашель та задуха, біль в очах, порушення частоти пульсу, почервоніння шкіри, подразнення слизових оболонок та шкірного покриву.
Порядок дій у разі отримання інформації про викид аміаку в атмосферу:
1. захистити органи дихання протигазом або ватно-марлевою пов’язкою, рушником чи іншою бавовняю тканиною, складеною в кілька разів, попередньо змочивши її в 2% розчином лимонної чи оцтової кислоти або водою;
2. закрити вікна і двері, рекомендовано завісити віконні та дверні пройми тканиною, злоченоюв лимонній кислоті або слабкому розчині оцту;
3. за забудьте допомогти дітям. Інвалідам, літнім людям;
4. виходи з зони зараження необхідно перпендикулярно до напрямку вітру.
Перша допомога при ураженні аміаком:
• винести постраждалого на свіже повітря;
• дати подихати зволоженим повітрям (теплими водяними парами 10%-го розчину ментолу в хлороформі)
• шкіру, слизові та очі промити водою або 2%-м розчином борної кислоти щонайменше 15 хвилин;
• закрапати очі по дві-три краплі 30%-го альбуциду;
• змастити ніс оливковою чи вазеліновою олією;
• дати потерпілому теплого молоко з харчовою содою;
• при спазмах голосових щілин треба зігріти ділянку шиї, зробити теплі ванночки, інгаляцію;
• у разі ураження шкіри обмити її чистою водою, зробити примочки з 5% розчину оцтової, лимонної або хлоридної кислоти.
Хлор – за нормальних умов, це токсичний газ жовто-зеленого кольору з різким запахом ( запах хлорного вапна ), який відноситься до бойових отруйних речовин.Подразлива дія на дихальні шляхи хлором відбувається при концентрації у повітрі близько 0.006 мг/л. Небезпечна концентрація хлору становить 0.01 мг/л за 1 годину, а смертельна концентрація – 0.1 мг/л.
Ознаки отруєння хлором: Під час вдихання порів хлору виникає іраження легень, що супроводжується набряком киснево-поглинальних альвеол, які під час кашлю можуть розірватися з виділенням мокроти з кров’ю, внаслідок чого людина гине від нестачі кисню. Хлор викликає сльозотечу, біль у горлі та очах, задуху, печіння у грудях, кашель з кров’янистою мокротою.
Порядок дій у разі отримання інформації про викид хлору в атмосферу:
1. ввімкнути радіоприймач або телевізор та прослухати повідомлення;
2. визначити з отриманої інформації місце аварії і напрямок розповсюдженнч отруєної хмари, повідомити про небезпеку сусідів;
3. герметично зачинити вікна, квартирки, двері, вентиляційні отвори (при можливості провести герметизацію приміщення, у якому перебуваєте);
4. вимкнути віконні та горищні вентилятори, систему обігріву та охолодження, інші прилади, перекрити газ;
5. приготувати домашню аптечку. Перевірити наявність в ній альбуциду ( очні краплі), харчової соди, серцевих засобів;
6. приготувати засоби захисту органів дихання та шкіри, якщо почули запах хлору, негайно використати їх;
7. надягнути протигаз або ватно-марлеву пов’язку, злочені у 2% розчині харчової соди, або злочену, намилену господарським милом;
8. час від часу розпилювати воду у квартирі.
Перша допомога при ураженні хлором:
• надягти на потерпілого протигаз;
• винести потерпілого на незаражену територію і зняти протигаз;
• звільнити від одягу, що стримує дихання;
• якщо людина не дихає – провести реанімаційні заходи у вигляді штучного дихання;
• забезпечити повний спокій, а в холодну пору року – організувати обіграв;
• для пом’якшення подразнення органів дихання подихати парою 0,5 % розчину питної соди і за можливості киснем;
• промити шкіру та слизові оболонки 2% розчином соди;
• забезпечення вживання потерпілим теплої води з содою, чаю чи кави;
• транспортувати хворого лише лежачи.
Кошмар для водіїв: так виглядає “вимога” ТЦК на позбавлення прав водія