Пастка для Путіна
Кремль не зміг (і не зможе) агресивно зреагувати на Джанкой.
Джанкой зламав (надламав) дві важливі скрєпи. Перша – сліпа віра в те, що після референдумів по анексії, колективний Захід злякається третьої світової і почне тиснути на Україну, щоб ми припинили бойові дії (по суті, це казус 2014 року, коли Крим став недоторканним).
Друга скрєпа складніша для сприйняття, але не менш важлива. Джанкой дав величезну пробоїну в віртуальному світі, який двадцять два роки будували російські пропагандисти. І річ не лише в тому, що росіяни не можуть у відповідь на “хлопки” зробити “судний день”, як обіцяв нам Дмитро Мєдвєдєв. Річ у тім, що зараз, саме в ці дні, відбувається те, чого в російській свідомості не було з початку 80-х.
Віртуальний світ, який створювався останні двадцять два роки, іде в повний дисонанс з реальністю. Досі ці два світи – реальний і пропагандистський – жили в повній гармонії один з одним. Але, як писав класик, “всі сім’ї щасливі однаково, а нещасні по-різному”. І ось, економічна криза, війна, смерть, візи в ЄС – все це повертає в реальність і бомбардує віртуальний світ, а влада ніяк не встигає латати в ньому дірки.
Влада вважала, що вона дотягнулася до кожного. І кожен, навіть самому собі, боявся щось сказати. Але поки це був не стільки страх, скільки примирення з відносно комфортним віртуальним світом новоязу.
Завдяки тому, що шість місяців росіяни нічого не можуть зробити в Україні, а також завдяки “хлопкам” в Джанкої та Саках, віртуальний світ пересічного росіянина вдалося прорвати
Для тих, хто не пам‘ятає, нагадаю, що Оруел запропонував термін “новояз”, щоб пояснити тоталітарну мову. Тож, коли ми сміємося з “хлопків”, “отріцатєльних всплитій” і так далі, ми маємо чітко зрозуміти – путінська Росія створює цю нову мову не тому, що їм немає, що робити. А тому, що мова – це останній бастіон свободи навіть найнікчемнішого раба. Віртуальний світ сучасної Росії живе в цьому самому новоязі, який регламентує внутрішнє “я” кожного, навіть самого ліберального росіянина. І цей самий ліберальний росіянин кожен раз має включати самоцензуру й робити це навіть у себе дома, адже навпроти може сидіти феесбешний сексот.
Досі росіяни жили в повному підпорядкуванні до порядку денного держави, але при цьому вони не відповідали за те, що робило керівництво цієї держави. Це влаштовувало всіх. Аж тут все почало змінюватися. Комфортний віртуальний світ почав ламатися.
Завдяки тому, що шість місяців росіяни нічого не можуть зробити в Україні, а також завдяки “хлопкам” в Джанкої та Саках, віртуальний світ пересічного росіянина вдалося прорвати. Тепер, головне заповнити цю діру правильними словами. Ключові з них більш ніж прості: вибухи (замість хлопків), криза та дефіцит (замість імпортозамєщєнія), корупція, безпорадність, некомпетентність (замість “шаг за шагом ми достігаєм целєй), брехня і безкарність. Зараз росіянин має вставити в свій офіційний новояз саме ці слова.
А на верхівці цієї словесної піраміди має бути два заборонених слова: війна і Путін. І до них ми дійдемо трохи пізніше.
Вадим Денисенко, радник міністра внутрішніх справ України, виконавчий директор аналітичного центру “Український інститут майбутнього”