Одного дня у своїй новинній стрічці у Facebook я побачила, на перший погляд, непомітне повідомлення — про зміну назви групи. І все б нічого, якби новинна група, яку читаю та в якій ділюсь новинами, раптово не змінила назву з “Україна інформаційна” на… “Команда Порошенка”.
На чільному місці красується фото гаранта, та й контент у групи тепер суто пропрезидентський. Допитатись в адміністраторів сторінки, яка має 116 тисяч (!) підписників, у чому ж річ, не вдалось, відповідати мені вони не захотіли. Та варіантів тут лише два. Перший — групу одразу створили “під політика”, проте не афішували цього, аби зібрати велику кількість підписників.
“Користувачі, на жаль, не можуть заборонити додавати себе до різних груп. А от адміністратори груп у Facebook можуть як завгодно змінювати назви, — каже Ірина Чулівська, експертка з питань цифрової безпеки. — Тому ситуація, коли ви раптом виявите, що є членом цілої купи груп, до яких ніколи не додавали себе і слоганів яких не підтримуєте, — цілком реальна. Спосіб протидіяти цьому може бути лише один — почистіть список своїх друзів від людей, яких не знаєте, і не додавайте незнайомців надалі, адже лише друзі можуть додавати вас до груп”.
Другий спосіб — перепродати вже готову групу. Чи легко це зробити? Авжеж! Я написала десятку продавців груп у Facebook, не приховуючи того, що хочу придбати групу для політичної агітації. Катерина Сем’яшко запропонувала мені спільноту, яка налічує майже 15 тисяч учасників, за 1500 гривень, запевнивши, що група швидко розвивається і я можу переробити її під потрібну мені тематику. Наталія Бухвак готова віддати групу з продажу товарів, яка налічує 58 тисяч учасників, за 2500 гривень. У групі українці віком від 20 до 45 — 50 років. Чим не електорат?
Володимир Попадинець запропонував заплатити за групу із 53 тисяч підписників майже 8 тисяч гривень — по 15 копійок за учасника. За мережу груп, яка покриває територію Одещини і загалом налічує 110 тисяч підписників, користувач Владислав просить 30 тисяч гривень.
Через сайт для оголошень шукаю, чи продають групи у забороненій соцмережі Вконтакті. Дивуюсь, але їх тут більше, і ціна — немала! Так, за групу зі 49 тисяч осіб її адміністратор править 4500 гривень, продає разом із нею і сім-картку, з якої велась реєстрація.
Лише один із ймовірних “продавців” щиро зізнався: групи з продажу товарів не дуже підійдуть для агітації. Тому запропонував зробити для мене потрібну сторінку.
“Можу створити “з нуля” групу на скільки потрібно учасників — 50, 100 чи 200 тисяч, аудиторія українська на 99%, з нас — лайки, репости, будемо працювати над розвитком, — пише мені Олександр Городоцький. — Ціна питання — 100 гривень за 1000 учасників. У нас є акаунти з аудиторією із 22 обласних центрів, тому будете мати підписників з усіх регіонів. Оплата здійснюється за кожні 5 тисяч учасників — переказуєте гроші на картку одного з банків”.
Ось так і виходить. Сьогодні ви підписались на групу, де постять жарти, а завтра вона стала спільнотою, яка підтримує певного політика. Тож не дивуйтесь, що у вашій стрічці новин так часто з’являються пости про доблесні вчинки політиків. Вибори —не за горами.