В Україні з’явилася певна інформація щодо можливого банкрутства великих банків. Напруження серед простих громадян виникло через новий банківський законопроєкт, який змальовує процедуру виходу з ринку системних фінансових установ.
Як інформує “OBOZREVATEL”, після реєстрації законопроєкту про процедуру виведення з ринку системних банків (№8069) в Україні всерйоз почали обговорювати підготовку великих банків до банкрутства.
Хоча автори документа мали зворотну мету. Законопроєкт передбачає, що замість ліквідації системний банк, який за показниками можуть визнати банкрутом, націоналізують. Тобто установа продовжить працювати, але вже перебуваючи у власності держави.
“Банківська система досить капіталізована і прибуткова, незважаючи на війну. Плюс 8,4 мільярда гривень прибутку з початку року. Банки надліквідні – на коррахунках та в депозитних сертифікатах зберігають понад 300 млрд грн, що в 5 разів більше за обов’язкові резерви. Кредити та депозити зростають”, – заявляє голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він же – головний автор законопроєкту №8069.
Мета такого документа – не допустити закриття системного банку. Системними в Україні вважають 14 банків. Це ті фінансові установи, закриття яких може завдати шкоди всій фінансовій системі України.
Тому допустити такий сценарій не можна, ось депутати й поспішили розробити процедуру для націоналізації замість ліквідації.
Є ще одна версія – її озвучує низка експертів, учасників ринку та навіть співрозмовники в уряді.
Мовляв, планують націоналізувати лише один банк зі списку системних (до якого мають стосунок росіяни), але розробили процедуру, яку можна застосувати до всіх фінустанов.
Усього до списку системних входять:
А-банк; Альфа Банк; Кредобанк; ОТП Банк; Ощадбанк; Південний; ПриватБанк; ПУМБ; Райффайзен Банк Аваль; Таскомбанк; Укргазбанк; Укрексімбанк; Укрсиббанк; Універсал Банк.
Для системних банків Нацбанк використовує окремі, жорсткіші підходи. Мета – не допустити неплатоспроможності такої фінансової установи.
Інакше під загрозою може опинитися вся фінансова система країни. Справді, через повномасштабну війну у багатьох банків виникла низка проблем. Це і панічне зняття коштів з рахунків наприкінці лютого-березня та неплатоспроможність окремих клієнтів.
Ліквідність справді висока, розповідає керівник відділу аналітики Concorde Capital Олександр Паращій. Однак може виникнути проблема із капіталом.
“Ліквідність – це наявність коштів, можливості розплатитися станом на сьогодні. Це лише один із показників діяльності банків. Ми бачимо, що кількість грошей на рахунках банків досить велика.
Великі інвестиції в депозитні сертифікати НБУ, великі залишки на рахунках банків. Але це не означає, що банківська система абсолютно здорова. У державі економічна криза, дуже багато боржників не в змозі розраховуватися за отримані кредити, з ними потрібно активно працювати”, – говорить Паращій.
Простіше кажучи, банки мають активи: ті кредити, які вони видали, і тепер мають отримати гроші назад разом із відсотками. Велике питання – чи банки зможуть отримувати свої гроші. Частина кредиторів перебуває на тимчасово окупованій території, що також ускладнює роботу.
Як діятиме НБУ та які банки у безпеці?
Проблему з активами визнають і в Національному банку. Однак це не означає, що системний банк, у якого виникнуть проблеми, відразу визнаватимуть неплатоспроможним. Регулятор розроблює програму докапіталізації, графік.
“Хто зараз емоційно відреагував на законопроєкт, згадаймо, що ми знайшли можливість зберегти свої емоції наприкінці лютого-березня. Наші банки встояли. Зрозуміло, що є дискусії щодо якості активів. Але за цими питаннями НБУ ухвалюватиме рішення після війни, коли ми розумітимемо терміни відновлення економіки”, – розповідає член Ради НБУ Василь Горбаль.
Свіжий оборонний скандал: у справі Гладковського спливли мільйонні суми. На металі наживалися