Я дуже люблю солодке, і мені складно відмовитися від вживання солодких продуктів. Не раз у мене виникало питання – чому це бажання з’їсти щось солоденьке виникає раптово? І чому з’їсти солодощі хочеться негайно?
Відповіді прийшли самі собою – в минулому році під час Великого посту я повністю відмовився від вживання цукру. Тепер я знаю, що цукрова нapкоманія – не вигадки …
Шкода цукру
Цукор – природна нагорода організму. У неврології вся їжа вважається природною винагородою організму. Щоб вижити, древня людина потребувала їжі, cekсy і комфортного середовища проживання. Тому виник механізм, завдяки якому задоволення природних потреб стало приносити людині задоволення.
Якщо приємно – це хочеться повторювати ще і ще. Людство еволюціонувало, але механізми задоволень не змінилися – мозок працює за принципами, які сприяють виживанню в жopстокому світі.
Як думаєте, чому ви любите тягнутися за ще одним шматочком шоколадного торта? Так, це дуже смачно, але якби не хитрий мозок, у вас б не було бажання покуштувати десерту ще – адже тіло вже наїлося.
Поїдання торта принесло вам масу приємних вражень, в мозку виробився гормон задоволення – дофамін, і він посилає сигнали прямо в кору головного мозку: потрібно більше солодкого, це добре.
Ось така примітивна схема, але як чудово вона працює! Мозок запам’ятовує продукти, які викликали в вас найприємніші відчуття і змушує вас вибирати такі ж. На жаль, корисна їжа і смачна їжа – не завжди одне і те ж.
Десять років тому було підраховано, що середній американець вживає близько 22 чайних ложок цукру в день. Це цілих 350 додаткових калорій! Не дивуйся такій статистиці: підраховано не тільки чистий цукор, який додається в чашку чаю або кави.
Сучасний світ вже не може обійтися без постійного додавання цукру в різні продукти харчування – для посилення смаку і збільшення терміну зберігання їжі.
Ви можете навіть не здогадуватися про високий вміст цукру в певному продукті, але він там буде присутній. Цей додатковий цукор дуже підступний – він викликає звикання і залежність, подібну з нapкотuчною.
Нikoтuн, кokaїн і геpoїн – рідні брати цукру. Цукор так само викликає толерантність, як небезпечні нapкотики, – вам завжди хочеться збільшити дозу солодкого для того, щоб досягти бажаного ефекту.
Що сталося зі мною, коли я перестав їсти цукор? Мені довелося пережити жахливу ломку, я відчув себе залежною людиною. Мені було реально погано, я став дратівливим, імпульсивним, мої думки зводилися до того, що потрібно дістати солодке.
Мозок голодував і бив на сполох – мені хотілося їсти більше їжі, ніж зазвичай, щоб компенсувати відсутність цукру в раціоні. Мене мучила спрага, я поводився не так, як зазвичай.
Те, що відбувалося з моїм організмом, змусило мене задуматися всерйоз. Як позбутися від толерантності до цукру? Навіщо мені це треба?
Через місяць мої смакові відчуття змінилися, я став відчувати смаки різних продуктів більш повно. Коли я спробував шоколадку після тривалої перерви, мені здалося, що це – нестерпно солодко.
Моє здоров’я покращилося, я схуд, травна система стала відмінно працювати. На своєму прикладі я переконався в тому, що краще вчасно схаменутися і припинити дії, які шкодять організму.
Зайва вага, проблеми з роботою внутрішніх органів, передчасне старіння, дiaбет – все це згубні наслідки передозування цукру.
Спробуйте поекспериментувати зі своїм харчуванням – відмовся від цукру на деякий час. Місяця вам вистачить, щоб усвідомити всю серйозність влади цукру над тобою.
Задумайся про цукрову нapкоманію, поки не пізно. Не дозвольте цукру зіпсувати ваше здоров’я!
АВТОР СТАТТІ Редакція «Так Просто!»
Скандал у школі Дніпра: вчителька з’являлася п’яною на уроки і поплатилася