Чому ж сучасна молодь навіть не думає про те, щоб купити собі квартиру або машину.
Традиційне мірило успіху – власні квартира і автомобіль – вже не актуально.
Все більше число молодих людей по всьому світу не хочуть їх купувати.
Численні дослідження західних фахівців показують, що покоління так званих «мілленіалів»,
тобто людей, яким зараз до 30-35 років, уже рідко купують будинки, а ще рідше – автомобілі.
Насправді, вони не роблять наддорогих покупок взагалі. Якщо не брати до уваги айфонів,
зрозуміло.
В Америці людей у віці до 35 років взагалі
називають «поколінням орендарів».
Чому так відбувається?
Деякі соціологи переконані, що це через те, що на частку сучасної молоді доводиться занадто багато
фінансових катаклізмів. А тому люди просто бояться брати «серйозні» кредити. Але навіть не це головне.
Справа в тому, що покоління сучасних молодих людей відрізняється від
покоління своїх батьків іншими цінностями.
Сучасна молодь переглядає поняття успіху. Якщо раніше успішними людьми вважалися ті,
хто володів власним житлом і автомобілем, то зараз в особливій пошані ті, хто вкладав гроші
в досвід і враження: мандрівники, екстремали, стартапери.
Молоді люди свідомо відмовляються від покупки нерухомості і навіть меблів, вважаючи за краще
орендувати їх. Сенс – в тому, що тепер люди хочуть не заможності та стабільності, а гнучкий
графік, фінансову і географічну незалежність.
Матеріальні речі просто перестають цікавити людей. Навіщо володіти автомобілем в США, якщо
у вас є Uber або Lyft? Це ж, по суті, особистий автомобіль з водієм. І користуватися
послугами Uber не дорожче, ніж володіти власним авто.
Навіщо купувати будинок в мальовничому місці і їздити туди відпочивати, якщо житло можна
знайти через Airbnb в будь-якому куточку планети? Вам не доведеться ні переплачувати за
оренду, ні купувати нерухомість в улюбленій країні. Те ж саме і з нерухомістю в своєму
рідному місті. По-перше, ви не знаєте, як довго будете жити там, де живете.
По-друге, навіщо брати іпотеку на 40 років?
Можна змиритися з тим, що проведеш все життя в орендованому житлі? Зрештою, роботу ви,
швидше за все, в перспективі найближчих декількох років поміняєте, і якщо ви орендуєте житло,
то ніщо не заважає вам перебратися ближче до офісу. Forbes повідомляє, що сучасні молоді
американці змінюють роботу в середньому раз в три роки. Сама концепція володіння речами
більш не актуальна.
Оглядач Atlantic Джеймс Гемблін пояснює феномен так:
«За останні десять років психологи провели величезну кількість досліджень,
які доводять, що з точки зору щастя і відчуття благополуччя набагато вигідніше
витрачати гроші на придбання нового досвіду, а не нових речей. Це приносить
більше радості ».
Ось витяги зі статті Гемблін:
«Виявляється, люди більше не хочуть слухати історії про те,
де ви там купили будинок. Вони хочуть
почути, який чудовий ви провели уїк-енд ».
Аміт Кумар, докторант Корнельського університету.
«Навіть поганий досвід в кінцевому підсумку стає відмінною історією».
Джеймс Гемблін.
«Соціальна взаємодія між людьми має визначальне значення
в питанні, будуть вони щасливі чи ні. Так що ви повинні
говорити з іншими людьми і мати багато друзей. Звичайно ж,
іншим буде приємніше слухати про те, як ви вирушили в
божевільну подорож або про те, як ви прожили рік в дикій країні,
а не про те, скільки квартир ви вже встигли купити ». Амір Кумар.
Є ще дещо.
Справа в тому, що речі, якими ми володіємо, особливо якщо вони дуже дорогі, змушують
нас турбуватися про їхній стан. Купіть автомобіль – і ви будете здригатися кожен раз, коли за
вікном спрацювала чиясь сигналізація. Купіть будинок, навезіть в нього дорогої техніки – і ви
будете боятися пограбування. Не кажучи вже про те, що автомобілі дряпаються, б’ються,
а вультрадорогі телевізори мають звичай виходити з ладу через рік експлуатації.
Отриманий же вами досвід ніхто у вас вже не забере.
Зрештою, будь-яка наша покупка, якщо це не будинок або квартира, знеціниться згодом.
А якщо згадати про те, як швидко в кризу дешевшає нерухомість, то все стає
ще більш очевидним.
Тому ми теж рекомендуємо вам вкладати гроші в досвід: він не знеціниться,
і його неможливо вкрасти.
Коли перший брат помеp, а другий лежав у лікарні їхня мама кричала: «Врятуйте мені хоч одну дитину!»