Точка неповернення пройдена?
World Economic Forum публікує статтю американського психолога Джин Твенге, яка вивчає вплив технологій на підлітків.
У 2012 році щось в житті підлітків пішло не так.
Всього за п’ять років з 2010 по 2015-ий кількість американських підлітків, які переживають почуття непотрібності і безрадісності – класичні симптоми депресії – підскочила на 33% в масштабних національних опитуваннях. Кількість спроб самогубства серед підлітків виросла на 23%. Що ще страшніше, кількість дітей 13-18 років, що наклали на себе руки, виросла на 31%.
У новому дослідженні, опублікованому “Clinical Psychological Science”, ми з колегами виявили, що зростання показників депресії, спроб самогубства і самогубств спостерігається серед підлітків з самих різних верств суспільства – незалежно від рівня достатку, кольору шкіри, національності й регіону. В цілому наш аналіз виявив, що покоління підлітків, яке я називаю “айПокоління”, – ті, хто народилися після 1995 року, – набагато частіше має проблеми з психікою, ніж їх попередники-мілленіали.
Що ж стало причиною того, що так багато підлітків за такий короткий час раптом впали в депресію і стали проявляти суїциїдальні схильності?
Вивчивши декілька масштабних опитувань підлітків, я виявила, що все вказує на одну помітну зміну в житті тінейджерів: раптовий зліт всемогутнього смартфона.
Оскільки з 2010 по 2015 роки економічне зростання було стабільним, а безробіття скорочувалося, малоймовірно, що причина лежала в економічній площині. Звичайно, нерівність доходів була (і залишається) проблемою, але вона не виникла на початку 2010-х: розрив між бідними і багатими збільшується вже декілька десятиліть поспіль.
Ми виявили, що час, який підлітки витрачають на виконання домашніх завдань, практично не змінився з 2010 по 2015 роки, так що шкільний тиск також виключався.
Проте, за даними Pew Research Center, кількість смартфонів перевалила за 50% у кінці 2012 року – якраз тоді, коли почали рости показники підліткової депресії і суїцидальності. У 2015 році доступ до смартфона мали 73% підлітків.
Вплив смартфон-активності однозначний: чим більше часу підлітки проводять в Мережі, тим швидше у них з’являються симптоми депресії.
У восьмикласників, які багато часу проводять в соцмережах, ризик депресії підвищується на 27%, і він різко знижується, якщо підліток займається спортом або навіть робить домашню роботу.
Підлітки, які проводять із смартфоном більше трьох годин в день, на 35% більше схильні до ризику вчинити суїцид.
На зростаючу ізоляцію нинішніх дітей вказує те, що з 2007 року рівень вбивств серед підлітків знизився, а рівень самогубств підвищився. Оскільки вони проводять менше часу разом, то і менше схильні вбивати одне одного, і більше схильні вбити себе. У 2011 році, вперше за останні 24 роки, рівень підліткових самогубств став вищий, ніж рівень вбивств.
Ця тенденція особливо сильна серед дівчаток. За період з 2010 по 2015 роки кількість дівчаток, які почувають себе покинутими, підвищилася на 48%, тоді як у хлопчиків цей показник підвищився на 27%.
Дівчатка більше використовують соціальні мережі і почувають себе самотнішими, коли бачать подруг і однокласниць, що збираються разом без них. Коли дівчинка щось постить у своєму аккаунті в соцмережі, вона більше чекає лайків і позитивних коментарів. Дівчатка також несуть основну тяжкість симптомів депресії.
У період з 2012 по 2015 роки симптоми депресії у хлопчиків підвищилися в 21% випадків, тоді як у дівчаток цей рівень складає 50%. Зростання суїцидів також більш виражене у 12-14-річних дівчаток – він триразовий, в порівнянні з двократним у хлопчиків в 2007-2015 роках.
Цей важкий результат для дівчаток-підлітків може пояснюватися тим, що вони більше стикаються з кібербулінгом. Хлопчики вважають за краще з’ясовувати стосунки фізичними методами, а дівчатка – підриваючи статус і стосунки жертви в соцмережах.
Смартфони впливають і на сон підлітків – багато з них спить менше семи годин.
Експерти зі сну говорять, що норма сну для підлітка – 9 годин, і у тих, хто спить менше 7 годин, розвивається депрівація сну.
З 1991 року рівень недосипання серед дітей підвищилося на 57%, а тільки за 2012-2015 року кількість дітей, сплячих менше 7 годин, підвищилася на 22%. І, згідно з дослідженням про звички використання смартфонів серед дітей, ті з них, хто переглядає стрічку перед сном, сплять менше.
Недосипання пов’язують з множиною подальших проблем здоров’я – це ризик для мислення і логіки, зниження опірності хворобам, високий кров’яний тиск. Недосипання впливає і на психічне здоров’я – схильність до депресій і тривожності.
Тут важко відстежити причинно-наслідковий зв’язок.
Смартфони можуть привести до недоліку сну, а це веде до депресії, або смартфони призводять до депресії, і це дає недосипання. Але у будь-якому разі мерехтливий в темряві екран смартфона впливає погано.
З одного боку, усі ці виведення ще не остаточні. Проте є сенс обмежити “екранний час” дитини вже зараз. Адже можливі ризики такого рішення мінімальні, тоді як ризики депресії і суїциду безперечні.
Я не вважаю, що закликати до обмеження екранного часу дуже рано. Я боюся, як би не було надто пізно.
А ви обмежуєте екранний час дітей?
В Україні школи зможуть самостійно обирати форму навчання: які вимоги