Лише тиждень тому переїхали до будинку. У Дніпрі провели в останню путь матір, татка та 1,5-річного сина
Чорні, сумні та трагічні дні у Дніпрі. Сьогодні, 19 січня, в останню путь провели родину. Проводжали в останню путь батька, матір та їхнього маленького синочка Макарчика. Йому було лише півтора рочки, передає Дніпровська панорама з посиланням на Суспільний.
Ця молода родина Дмитра Гузя, Анастасії Ігнатенко та маленького сина Макара загинула в результаті ракетного удару на житловому масиві Перемога у Дніпрі. Вони були переселенцями з тимчасово окупованого Токмака Запорізької області.
До цього будинку родина переїхала лише за тиждень до трагедії.
Анастасія – майстриня спорту України зі стрибків на акробатичній доріжці, неодноразова чемпіонка Запорізької області, призерка чемпіонатів України. Працювала тренеркою з акробатики.
Вона дуже була працьовита, талановита та цілеспрямована. Якщо щось не вдається, вона з залу не виходить, все виконує, поки не вдасться. Вихованці її дуже любили та поважали, — з особливою теплотою та вдячністю згадує про Настю її колега Ольга Конакова.
Про те, що Настя з чоловіком після ракетного удару перестали виходити на зв’язок, ще в неділю, 15 січня, в соцмережах повідомила мама Насті Ольга Ігнатенко. У той момент у всіх ще залишалася надія на те, що подружжя з дитиною знайдуть живими. Страшна звістка про те, що молода сім’я загинула, з’явилася 17 січня
Ми три дні мовчали та сподівалися на диво. Але воно не сталося… Сьогодні остаточно стало відомо, що ми їх втратили — написала у Facebook колега Настіної мами.
Інформацію про загибель Насті підтвердив і тренер Дмитро Гак, з яким Настя Ігнатенко пропрацювала вісім років.
Коли почалася повномасштабна війна, Настя відвезла малюка до Польщі, — розповів тренер. Вони там знаходились кілька місяців. Настя навіть працювала там тренером. Але восени вони повернулися додому. Мабуть, тому що тут залишався чоловік Насті. Від спільних знайомих знаю, що буквально за тиждень до трагедії вони з чоловіком та сином переїхали до іншої орендованої квартири – до цього будинку, де сталася непоправна біда.
Ми до останнього вірили, що їх знайдуть живими. Мама Насті одразу приїхала на місце трагедії й всі ці дні була там, чекала на новини від рятувальників.
16 січня близько опівночі знайшли Настиного чоловіка. А наступного дня дістали й саму Настю… Я після цього розмовляв з її мамою, але про дитину не питав — не зміг поставити їй таке запитання. Але знаю, що пошуки завершено, і було повідомлення, що малюк загинув.
Пенсія буде на крок ближче: кому з українців періоди навчання зарахують до стажу