Підвищення пенсій в Україні поки призупинено.
2023 року багато українських пенсіонерів побачили значне зростання своїх пенсій після щорічного перерахунку.
Днями Пенсійний фонд (ПФ) повідомив: середня пенсія станом на 1 липня 2023 року складає 5311 грн. Тобто за рік вона збільшилась на 874 грн, або майже на 20%. І якби не обмеження підвищення максимальною сумою у 1500 грн у зв’язку зі зниженням доходів ПФ через війну, середньостатичний пенсіонер міг би отримувати ще більше.
Та не всі, хто зараз перебуває на заслуженому відпочинку, отримали значну надбавку: багатьом додали лише 100 гривень. Ідеться про тих, хто вийшов на пенсію у 2020-22 роках. У Мінсоцполітики це пояснили тим, що у них “і так великі пенсії”. На жаль, подальше підвищення пенсій в Україні поки призупинено.
Сайт ТСН.ua дає відповіді на головні питання щодо розмірів пенсій:
у скількох відсотків пенсіонерів пенсія зараз більша за середню, у скількох відсотків менша;
від чого залежить розмір пенсії;
чи будуть ще перераховувати пенсії 2023 року;
чи вигідно купувати стаж;
та низку інших, зокрема, чому судді у відставці отримують у середньому майже по 100 тисяч гривень щомісячно.
Що змінилося для пенсіонерів за рік?
Побільшало тих, хто отримує високі пенсії. А от самих пенсіонерів поменшало за рік на 223 тисячі, тепер їх 10,552 млн осіб або 29 осіб на кожних 100 мешканців України.
Довідково: за даними Фонду народонаселення ООН, на 2023 рік в Україні проживало 36,7 млн осіб.
Як бачимо з інфографіки, тепер 10,4% пенсіонерів або 1,1 млн осіб, мають пенсії понад 10 тис. грн (рік тому було 6,6%). Середня пенсія у цій групі складає 14660 грн.
Пенсії 5-10 тис. грн. мають 23,2% пенсіонерів, або 2,45 млн осіб (було 18,5%). Середня пенсія – 6833 грн.
Пенсії 4-5 тис. грн мають 15%, або майже 1,59 млн осіб (було 11,1%). Середня пенсія – 4406 грн.
Мало змінилась кількість людей із невеликими пенсіями, від 3 до 4 тис. грн: таких було 20,4% стало 21,3%, або 2,24 млн осіб. Середня пенсія – 3597 грн.
Людей із мізерними пенсіями стало значно менше: 2-3 тис. грн одержують 29,5%, або 3,1 млн осіб (було 42,7%). Середня пенсія – 2619 грн.
Нарешті пенсію до 2000 грн мають лише 0,6% (було 0,7%) осіб або 63,6 тис. Як нам пояснили у ПФ, це люди, які перебувають на повному державному утриманні, наприклад у будинках для людей похилого віку. Таким пенсіонерам виплачують 25% від пенсії, решта йде на оплату їхнього утримання. Тут середня пенсія 1227 грн.
Підсумок: пенсію більшу за середню наразі має третина пенсіонерів, пенсію меншу за середню мають дві третини.
Чому за великого стажу роботи у багатьох пенсіонерів пенсії незначно вищі за мінімальні?
Розмір пенсії залежить від двох критеріїв – це стаж офіційної роботи та особистий коефіцієнт, тобто наскільки “біла” зарплата людини була більшою, рівною або меншою від середньої по країні.
Формула розрахунку: пенсія = середня зарплата на момент нарахування пенсії х стаж х особистий коефіцієнт.
Один рік стажу дає лише 1% пенсії, а особистий коефіцієнт можете її збільшити у 3-5 разів.
Розрахуємо пенсію для трьох пенсіонерів з однаковим стажем – 35 років, але із різними особистими коефіцієнтами: 0,5, 1 та 3.
За останніми даними Пенсфонду, середня зарплата для розрахунку пенсії – 13 423,28 грн.
За коефіцієнта 0,5 пенсія буде 2349 грн, за 1 – 4698 грн, за 3 – 14094 грн.
Якою має бути зарплата, щоб заробити пенсію понад 10 тис. грн?
Щоб зараз заробити таку високу пенсію, потрібно мати середню офіційну зарплату за всі роки страхового (трудового) стажу приблизно у 2,2 раза вищу, ніж середня по країні. На сьогодні це близько 40 тис. грн на місяць. Ті, хто вже отримує такі пенсії – це переважно спецпенсії: народних депутатів, держслужбовців та силовиків високого рангу, науковців. Спецпенсії сягали 80% від заробітку, це майже втричі вище, ніж для звичайних трудових пенсій. Такі спецпенсії не призначаються від травня 2016 року.
Чим пенсія відрізняється від пенсійної виплати?
Пенсія – те, що заробив пенсіонер. А пенсійна виплата – це його пенсія з різними доплатами, зокрема за наднормативний стаж, нагороди, почесні звання тощо. Пенсія навіть може бути меншою за прожитковий мінімум (ПМ) для непрацездатних, а пенсійна виплата – не може. Тому мінімальна сума, яку від 1 квітня 2023 року одержують пенсіонери, які не працюють, дорівнює 2520 грн, а які працюють – 2093 грн. Тим, хто має пенсію меншу, до ПМ доплачує держава.
Чому такі високі пенсії у суддів?
Судді формально… взагалі не одержують пенсій. За законом “Про судоустрій та статус суддів” суддям після виходу у відставку виплачується щомісячне грошове утримання, яке дорівнює половині зарплати судді на такій самій посаді. По суті це та ж сама пенсія, але через юридичну термінологію (“утримання”, а не “пенсія”) вона не підпадає під обмеження розміру максимальної пенсії, на сьогодні це 20930 грн.
І це не все. Якщо збільшується зарплата чинного судді, то автоматично перераховується грошове утримання судді у відставці. На сьогодні воно становить у середньому понад 96 тис. грн на місяць. За даними ПФ, отримують його 3629 колишніх служителів Феміди, це лише 0,03% від загальної кількості пенсіонерів.
Чи підвищуватимуть пенсії 2023 року?
Не підвищуватимуть, повідомили нам у ПФ. Останнє підвищення було у липні, на 19,7% проіндексували (вперше за багато років) пенсії держслужбовцям, науковцям, працівникам органів місцевого самоврядування. Результати цього підвищення поки не оприлюднено, однак пенсії також зростуть не більше, ніж на 1500 грн.
Як бути тим, хто досягнув пенсійного віку (60 років), але не має необхідного страхового (трудового) стажу?
Все залежить від того, який стаж.
Якщо на 1 січня 2023 року був стаж не менше 29 років та 1 день, і людина продовжує працювати офіційно, то пенсію вона зможе оформити від 31 грудня 2023 року, оскільки 2023 року для пенсії потрібно мати стаж 30 років.
Якщо стаж понад 20 років, але менше 30, то можна або продовжувати працювати або не працювати і оформити пенсію у 63 роки.
За стажу від 15 до 20 років пенсію можна оформити у віці 65 років.
Тим, хто офіційно не відпрацював навіть 15 років, пенсія не належить. Але без засобів для існування такі люди не залишаться. У разі досягнення 65 років їм виплачується держдопомога у вигляді різниці між їхніми доходами та розміром ПМ для непрацездатних. На сьогодні це 2093 грн. Якщо жодних доходів немає, держава платитиме 65-річному та старшому допомогу у розмірі мінпенсії.
Чому щороку збільшується стаж, необхідний для отримання пенсії?
Так передбачено законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Від 2018 року стаж щорічно збільшується на 1 рік, до 2028 року сягне 35 років і зупиниться. Від 2023 року мінімальний страховий стаж становить 30 років.
Чи вигідно купувати страховий стаж, щоб вийти на пенсію у 60 років?
Не завжди. 2023 року один місяць страхового стажу “коштує” 2860 грн (два мінімальні єдині соцвнески). Це якщо сплатити всю суму, аби почати отримувати пенсію зразу після сплати. Рік стажу “коштує” 34320 грн.
Коли, припустимо, не вистачає року-двох, то докупити стаж і вийти на пенсію у 60 років, а не у 63 роки, вигідніше. Навіть за мінімальної пенсійної виплати у 2520 грн за три роки пенсіонер, що не працює, отримає понад 90 тис. грн пенсії. А якщо бракує 3-5 років і більше, то купівля стажу не має економічного сенсу – відбити витрати не вдасться.
Чому в Україні за майже 25 років від моменту ухвалення відповідного закону так і не запровадили обов’язкові особисті накопичувальні пенсії, які могли б забезпечити гідну старість майбутніх пенсіонерів?
Головна причина – відсутність надійного механізму збереження внесків працівників від знецінення через високу інфляцію. Наприклад, за останні 10 років ціни в Україні, за даними Держслужби статистики, зросли більш ніж утричі. Аби внески працівників не знецінювалися, потрібно змінити пенсійне законодавство щодо їх інвестування.
Як пояснив ТСН.ua економіст Олег Пендзин, це може бути, наприклад, дозвіл вкладати внески працівників у високо доходні операції, які можуть бути ризикованими, а також у цінні папери за кордоном.
“Нині, у зв’язку з війною, питання обов’язкових особистих накопичувальних пенсій взагалі не на часі. Коли до нього повернуться, прогнозувати неможливо, але дуже нескоро”, – підсумував Олег Пендзин.
“Руйнівна” друга хвиля: у ВООЗ зробили важливу заяву щодо коронавірусу