Екстрасенс Яна Пасинкова в інтерв’ю УНІАН розповіла, що чекає на нас у грудні, які події відбуватимуться на фронті, чи є небезпека на Новий рік, і чи будуть якісь позитивні новини на початку 2024 року.
Вже добігає кінця осінь, тому незабаром почнеться зима – період, який був, мабуть, найстрашнішим у 2022 році. Скажіть, чи варто нам побоюватись російських атак?
Поки вони не дадуть нам спокою. Це дійсно так. Перше, що хочу сказати – росіяни обстрілюватимуть нас із неба. Під удар потраплять як цивільні, і військові. Найнебезпечніші дні – 3 грудня, 8 грудня, 9 грудня, 10 грудня, 19 грудня, 21 грудня, 31 грудня та 1 січня. Наші хлопці, звичайно, героїчно даватимуть відсіч, але береженого Бог береже.
Другий важливий момент – військові Збройних сил України відкриють якийсь дуже важливий шлях у грудні. Однак поки що я не бачу, що війна закінчиться до кінця цього року. Російські окупанти нікуди не подіються, але це питання часу.
Наші військові справді герої. Вони захищають країну майже два роки. Вони не бачать рідних, дружин, дітей, батьків. Тому сім’ї воїнів неодноразово висловлювали побажання щодо закону про демобілізацію. Як ви вважаєте, чи може Верховна Рада ухвалити закон про демобілізацію після 18 місяців служби?
Спочатку цей закон довго доопрацьовуватимуть, але згодом все ж таки ухвалять.
Кого передусім можуть відправити додому?
Це будуть якісь вікові обмеження. Тобто не про те, скільки людина перебуває на фронті, як він почувається, який у нього стан здоров’я, не про поранення, а саме про вікові обмеження. Ось так.
Перед Новим роком завжди хочеться підбити підсумки і звичайно поговорити про якісь переможні події. Чи можемо ми розраховувати, що певні окуповані території повернуться під контроль України?
Насправді, великий відступ росіян планується після березня 2024 року. Це буде певна хвиля, яка випливе з нашої землі. Не вся, але знов-таки це питання часу, нашої віри та допомоги ЗСУ. Насамперед наші воїни звільнять території, які найбільше постраждали за час війни – міста, що розташовані біля води, та міста, де є стратегічно важливі об’єкти. Наприклад, там, де Запорізька АЕС чи якийсь хімічний завод чи інше небезпечне підприємство.
Чи можете назвати слабкі місця ворога?
Все те, що стосується води. Також зверніть увагу на їхню техніку, яка на перший погляд здається великою та потужною. Насправді вона вся гнила, стара та дірка. Дам зараз таку філософську відповідь. Чим більше шафа – тим голосніше вона падає. Ще одне слабке місце окупантів – майбутня зміна влади.
Ви вже знаєте, хто може посісти місце диктатора Володимира Путіна?
Це буде хтось молодий і чорнявий. Він матиме зовсім іншу політику, яка буде нам на руку. Тож чекаємо.
Чи отримаємо ми до кінця року далекобійні ракети?
Ні, не отримаємо. Зате дуже несподівано та несправедливо звинувачуватимуть військову людину. Ми побачимо його в кайданках. Однак згодом він відстоїть свою честь.
До речі, минулого року на Новий рік Росія влаштувала нам “феєрверк”. Цього року які у них плани?
Такі ж. У цьому навіть можете не сумніватися. До чого це буде щось таке нове, глобальне. Небезпека йтиме від чогось маленького, але його буде дуже багато. Поки що я не розумію, що це означає, але у будь-якому випадку ви повинні берегти себе та своїх дітей.
Ще одна хвилююча тема, яку варто обговорити – коронавірус. Ігор Кузін заявив, що з’явилися нові випадки захворюваності на нові штампи. Тобто, це може означати, що в країні знову буде карантин?
Певні обмеження будуть, але вони не будуть так впливати на нас, як вперше. Нас уже нічим не можна злякати.
Чим для України закінчиться 2023 рік?
Великою надією на нашу перемогу і на те, що наші землі – це наші землі. Тому, народ, будь ласка, загадуємо бажання і щиро бажаємо не лише ворогам усього поганого, а й собі та нашим воїнам усього найкращого. Вищі сили нас почують.
Також я казала, що якщо ви побачите за вікном брудний сніг, не виходьте надвір. Ще раз кажу: береженого Бог береже.
Давайте ще поговоримо про більш далекоглядні плани. Коли можуть відбутися переговори між Україною та Росією?
Я бачу, що наступного року вже точно мають відбутися переговори, але за певних умов. По-перше, у Росії має бути інший господар, а, по-друге, має бути нова третя сторона.
Тобто буде три учасники переговорів – Україна, Росія та країна, яка ще не брала у цьому участі. Дві сторони хотітимуть зупинити кровопролиття в Україні та залишитись із тими територіями, які кожна країна контролює нині. Тобто, Україна залишається зі своїми містами, а окуповані території відходять Росії. Однак є і третя сторона переговорів, яка наполягатиме на тому, щоб російська погань звільнила всі наші території.
Чи може бути якась “золота” середина у цьому питанні?
Ми домовимось на вигідних для нас умовах. Якщо якусь територію ми маємо залишити тимчасово, то це буде саме тимчасово. Згодом Україна повернеться до своїх кордонів.
Ми можемо сподіватися, що незабаром потрапимо до ЄС?
Коли я востаннє робила розклад на це питання, то відповідь була приблизно такою: “Навіщо нам йти в союз, якого скоро не буде?” Почнемо з того, що нам ще багато чого потрібно зробити для того, щоб потрапити до ЄС.
Однак важливо сказати, що до 2028-2029 року ЄС буде дуже змінено. Його не буде в такому вигляді, як сьогодні, і такого складу не буде.