Уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь розповів, що не заздрить директорам шкіл, які після звернень батьків продовжують порушувати мовне законодавство, спілкуючись російською. У такому випадку, за його словами, всі громадяни мають право скаржитися в службу мовного омбудсмена, і проблема буде вирішуватись на законодавчому рівні.
Про це Кремінь сказав в інтервʼю Освіторії. Він зауважив, що підростаюче покоління живе у парадигмі, де української стає більше. Правозахисник української навів у приклад свою 10-річну доньку, яка звертає увагу на мову обслуговування та вивіски. Посадовець підкреслив, що кожен громадянин має докладати зусиль, аби процес українізації рухався швидше. За його словами, питання мовної культури стосується і вміння захистити свої права.
“Порушення мовного закону у школі – це пряма відповідальність керівника закладу освіти і директора. Якщо орган управління освіти не спроможний це зробити, то інформація надходить до мене. Тоді ми застосуємо всі механізми, визначені законом. Звісно, таким директорам я не заздрю”, – сказав уповноважений із захисту мови.
За його словами, державної мови стає дедалі більше у таких містах, як Миколаїв, Одеса, Харків, Дніпро та Запоріжжя. Мовний омбудсмен зауважив, що функції захисту української визначено за органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Він розповів, що за 2023 рік на адресу служби омбудсмена надійшло майже 4 тисячі звернень. У цих випадках, за його словами, доводиться працювати за інші відповідальні за дотримання закону органи, зокрема і за директорів шкіл. Кремінь дивується, чому керівники закладів освіти не можуть слідкувати за реалізацією мовної політики у конкретному класі або колективі.
Мовний омбудсмен зауважив, що маркером функціонування мови у суспільстві виступає й освіта. За його словами, батьки школярів нині вмотивовані до вивчення української, що є поштовхом до взаємодії з ними закладів освіти.
ТЦКашник побив військовозобов’язаного: його покарали – у людей засмикалося око як